Мені 29 років, я жонатий та маю двох дітей. Я працюю, а дружина сидить у декреті. Нам допомагають батьки, проте ми не залишаємо на них дітей, більш як на дві години. Я не пapaнoїк, проте на дoвіряю бабусям, й ось чому!

У мене повна сім’я, та батькам доводилося багато працювати, щоб купити власне житло, а потім щоб нас з братом вивчити. Ми часто залишалися в бабусі, і майже все дитинство були з нею, якщо чесно. Коли я створив сім’ю, то моя мама та мама дружини також допомагали нас з дітьми, проте я їм не надто довіряю.

Вийшло так, що я одружився в 23 роки. Я справді зустрів ту саму – гарну, високу, з фігурою як у моделі, виховану, освічену, добру, турботливу та ще й скромну – не жінка, а мрія. Через пів року ми вже одружилися. Ми спочатку жили в батьків дружини (у моїх уже оселився брат із родиною) та почали збирати гроші на власне житло.

Через три роки ми змогли купити власну квартиру й майже одразу дізналися про вагітність дружини. Радості не було меж. А рік тому з’явилася моя друга донечка. Дружина ось уже три роки в декреті, і поки що ми не думаємо віддавати старшу до дитячого садочка. Дружина так сама вирішила, адже вона все одно в декреті з молодшою, та й зайві трати ні до чого. Проте з дітьми бабусі нам також майже не допомагають, але так вирішили ми самі!

Моя мама приходить до нас години на дві в суботу, а теща – також на декілька годин у суботу або неділю. Мами наші ще молоді, тож вони працюють, мають хобі, але причина в тому, що ми їм нечасто довіряємо дітей в іншому.

Як тільки народилася наша перша донечка, бабусі майже переїхали до нас. Я думав, що нам легко буде засвоїти науку по догляду за дітьми, але не тут то було! Виявилося, що думки наших мам не співпадають навіть у тому, як часто треба змінювати памперси та й взагалі в тому, чи потрібні вони.

Наші мами почали нам радити, як правильно купати дитину, як годувати й чим, коли вводити прикорм, як робити масаж, чи варто давати ще й воду і яку. І на всі ці питання вони мали різні погляди! А коли донька вперше застудилася, то виявилося, що теща та мама мають різні погляди на лікування малят. Теща настоювала на традиційній медицині, а моя мама кричала, що ми повинні користуватися натуральними домашніми засобами, щоб у дитини виробився гарний імунітет.

Загалом, перші місяці після народження дитини пройшли в постійних недоречних порадах та сварках. Я щиро вважав, що так моїй дружині буде спокійніше, але виявилося, що зробив тільки гірше, мами допекли її так, що в неї почало пропадати молоко! Я ж ходив на роботу, а їй нікуди було втекти від їхніх постійних сварок, а після пологів вона й так була не в кращому моральному стані через гормони.

Так ми й вирішили, що треба відправити наших мам по домах, а вихованням доньки та доглядом за нею зайнятися самим. Після народження другої доньки ми відразу вчинили розумно, хоча бабусі знову поривалися допомогти, я вирішив, що краще я не буду спати ночами, ніж ми з дружиною знову будемо слухати їхні постійні сварки.

Та й зараз ми не довіряємо наших дітей бабусям. Вони можуть декілька годин побути з ними, іноді в цей час ми вибираємося з дому лише вдвох, проте не більше, ніж на дві години. Ми намагаємося самі виховувати своїх доньок і так, як вважаємо за потрібне саме ми!