Мене звати Маша, і мені 27 років. Три роки тому я вийшла заміж за Антона – дуже доброго та люблячого чоловіка. Антон старший за мене на 12 років, та цього зовсім не помітно, адже він слідкує за своєю формою. Антон – бізнесмен, і живемо ми забезпечено. Нещодавно я народила дівчаток-близнючок, я не завжди справлялася, тому чоловік запропонував найняти помічницю…
Я народилася не в дуже забезпеченій родині. Мій тато нас кинув, коли я була ще маленька, я його зовсім не пам’ятаю. Мама працювала на двох роботах, адже тато навіть аліменти не платив, у нього давно була інша сім’я. Ми всі жили в однокімнатній квартирі моєї бабусі. Мама була пізньою дитиною, тому, коли я народилася, бабуся вже була на пенсії. Звичайно, мамі довелося утримувати і мене, і бабусю, тому грошей завжди не вистачало. Я з 14 років підробляла, щоб допомогти мамі. Коли я закінчила перший курс, бабусі не стало, у той час захворіла мама… На жаль, рак забрав її, коли я завершила третій курс.
За декілька років не стало всіх моїх найулюбленіших людей. Я залишилася без підтримки та материнського тепла. Я намагалася працювати та навчатися, та в мене погано виходило, адже іноді навіть спати не було коли. Тоді в моєму житті з’явився Антон. Він став для мене підтримкою та опорою. Він допоміг мені влаштуватися на нормальну роботу, перевестися на індивідуальну форму навчання. Нарешті я могла вільно дихати. Антон був дуже уважним та турботливим, звичайно, я в нього закохалася.
Ми почали зустрічатися, і три роки тому одружилися. Я переїхала в його велику трикімнатну квартиру, а мою ми почали здавати. Через два роки я завагітніла та народила двох чудових дівчаток. Мені стало складно справлятися з дітьми та побутом. Антон весь час займався фірмою, а тим паче в останній рік. Йому доводилося багато працювати, щоб бізнес залишився «на плаву», тому допомагати мені чоловік не міг. Тоді він і запропонував найняти помічницю.
Антон сказав, що знайшов Аню через одне надійне агентство. Аня мені дуже сподобалася, хоч дівчина тільки закінчила школу. Вона була дуже відповідальною, старанно та вчасно виконувала доручення. Я була задоволена її роботою. Та через тиждень прийшла свекруха та сказала, що бачила Аню з моїм чоловіком у ресторані… І виглядали вони не як недавно та малознайомі люди…
Антон прийшов додому й відразу сказав, що їде у відрядження, почав збирати речі. Я ні слова йому не сказала, вирішила відкласти розмову до його приїзду… Коли через декілька днів чоловік повернувся, я не втрималася та влаштувала скандал. Тоді він і розповів мені про Дарину…
Виявилося, що Аня – донька мого чоловіка. 17 років тому в нього був короткочасний роман з однією дівчиною. Вони розсталися, і тільки потім Дарина зрозуміла, що вагітна, вона вирішила нічого не говорити про це Антону та виховала дівчину сама. Та тепер Дарина захворіла, тому розповіла доньці про тата, і Аня вирішила знайти його. Антон зробив тест ДНК та сам відвідав Дарину, з’ясувалося, що Аня дійсно його донька. Звичайно, Антон вирішив допомогти Дарині.
Зараз і Антон, і я, і моя свекруха добре спілкуємося з Анею. Вона часто до нас приходить і допомагає мені. Аня живе в моїй однокімнатній квартирі, безкоштовно, звичайно. Дарина вилікувалася, вона й далі живе в селі, хоча Аня пропонувала їй переїхати до неї в місто. Нещодавно в Ані з’явився хлопець… А ми з чоловіком так само кохаємо один одного та думаємо про ще одну дитину – хлопчика.
Я дуже рада, що мій чоловік виявився таким добрим, турботливим та справедливим!