Мені майже 40 років, я забезпечений чоловік, та ще не зустрів жінку своєї мрії. Я ходжу на побачення, знайомлюсь з жінками в інтернеті, та вони виявляються зовсім не такими, як при спілкуванні онлайн. Невже справжні жінки перевелися?

Я ніколи не хотів одружуватися рано. Мої друзі одружувалися та виходили заміж з великого кохання, за розрахунком чи «по зальоту», але дуже часто такі шлюби розпадалися після перших трьох років. Тож я просто спостерігав за цим, будував власний бізнес та не поспішав. Це не означає, що я не мав особистого життя. У мене було багато жінок, та жодна не стала моєю дружиною…

Мій бізнес, на відміну від особистого життя, йшов угору. Я маю заміський будинок, їжджу відпочивати за кордон декілька разів на рік, нічого не потребую, і як тільки щось захочу, можу собі придбати. Останній рік ситуація в країні напружена, тож моя справа потребує постійної моєї присутності. І я вирішив знайомитися з жінками онлайн. Це дуже зручно, можна дізнатися багато чого про людину, а на побачення запрошувати за результатами спілкування.

Нещодавно в мене було три побачення, проте виявилося, жодна з жінок, з якими я бачився, точно не є моєю ідеальною жінкою. Деякі з тих, з ким я спілкувався, виявилися зовсім не такими, як я сподівався. Невже справжні жінки перевелися?

Перше побачення в мене було з молодою дівчиною – дуже гарною та впевненою в собі. У 27 років вона вже має свою квартиру, машину та гарну кар’єру. Звичайно, я купив букет троянд та заїхав на таксі за дівчиною після її роботи. До мене вийшла неймовірно гарна та доглянути особа. Ми поїхали до ресторану. Усе було добре, ми знайшли багато тем для спілкування, бесіда йшла як по маслу. Але потім мова пішла про автомобілі. Вона запитала, чому я не приїхав на власному авто, якщо в мене є гроші та можливість його придбати. Я відповів, що не бачу в цьому потреби. І тут почалася справжня суперечка.

Я вважаю, що автомобіль – не річ першої необхідності. Якщо мені кудись потрібно, я викликаю таксі, часто подорожую поїздами та літаками. Дівчина ж була просто непохитна. Коли ми так і не дійшли до компромісу з цього питання, вона просто встала та пішла з побачення. Такий підхід мене здивував, але я зрозумів, що ні вона мені, ні я їй не підходжу.

На друге побачення я запросив жінку 38 років. У неї вже був один шлюб. Вона мала двох дітей та квартиру в кредит. Колишній дітьми ніяк не опікувався, а вона отримувала невелику зарплатню й тягла все на собі. Я відразу подумав, що ця жінка просто шукає забезпеченого чоловіка, щоб «підправити» своє матеріальне становище. Так і вийшло.

Протягом усього побачення вона намагалася вивідати, скільки я заробляю, що й де маю, звернула увагу на те, що букет, який я їй подарував, мабуть, дорогий, і навіть запитала, скільки він коштував. Вона намагалася догодити мені в усьому та передбачити, які б відповіді на запитання про неї хочу почути. Так мені й не вдалося по-справжньому познайомитися з цією особою. Після першого побачення наше спілкування припинилося.

Третя жінка була старшою за мене. Вона мала дорослу доньку, яку виховала та поставила на ноги сама. Жінка також мала свій бізнес, на побачення приїхала на власному авто. Коли я подарував квіти, вона відмітила, що любить не червоні, а білі троянди. Та ми почали говорити, виявили багато спільного. Ця жінка була розумною, вихованою та високоосвіченою. Мені вона сподобалася, тож коли вона мене запросила до себе, я погодився.

Зранку ця жінка відразу ж попросила мене поремонтувати кран у її квартирі. Я погодився. Далі кожен поїхав у своїх справах. Та ввечері моя знайома мені знову зателефонувала, вона сказала, що їде на дачу, треба привести її до ладу, бо вона там не була всю зиму, і приказним тоном сказала мені збиратися та їхати з нею. Я заперечив, а вона влаштувала скандал: мов я її використав, а для неї нічого робити не хочу. На цьому наше спілкування завершилося. Звичайно, я готовий допомогти жінці, особливо,якщо нас пов’язують певні стосунки, але тільки тоді, коли мене просять, а не наказують мені.

Звичайно, це не всі мої побачення, але ці найбільше запам’яталися. Я зрозумів, що жінки різного віку мають різні потреби та поводять себе по-різному. Та невже ніде немає тієї самої для мене?

Я все ще продовжую знайомитися з жінками в інтернеті та сподіваюся, що скоро зустріну «ту саму»!