ЖИТТЯ

«Мені начxaтu, що ти заплатила більше. Мій син не буде спати на верхній полиці». Heaдекватна жінка влаштувала у вагоні потяга ckaндал, а її син на мене nлюнyв

Я народилася й виросла у Харкові. Але завжди мріяла навчатися у Львові. Скільки разів разом з однокласниками, а потім й з друзями я їздила туди на екскурсії. Місто мене захопило. Тому коли повстало питання обирати місце навчання, то я сфокусувалася тільки на культурній столиці України. Моя мрія здійснилася. Я жила спочатку у гуртожитку, а потім разом з хлопцем почали винаймати кімнату у квартирі разом з друзями. Раз на два місяці, коли дозволяло навчання й робота, я їздила додому у гості.

Цього разу я завчасно купила квиток. Спеціально доплатила за нижню полицю. З дитинства боялася висоти. Коли я поклала речі й сидячи з телефоном чекала відправлення, до купе зайшла жінка з сином. Дитині було на вигляд років шість. Він був схожий на поросятко з діснеївського мультика. Вони ще навіть не встигли роздягнутися, як жінка почала командувати.

«Дівчино, ти сидиш на місці мого сина!» – були її слова замість привітання. Я була впевнена, що це моє місце. Ще раз перевірила квиток. Все сходилося. Пояснила це їй. «Ну той що, ти ж не змусиш мого сина лізти на верхню полицю. Він ще малий. Не грайся й швидко поміняйся з нами». Я була здивована такою наглістю. Жінка мене просто випихала з мого місця. Я категорично відмовилася мінятися. Я заплатила більше грошей за це місце й не мала ніякого бажання всю ніч переживати, що впаду вниз.

Реклама

Що одразу почалося. Вона мене обзивала, почала погрожувати. Намовляла на мою маму. Я не витримала й покликала провідника. Йому також не вдалося її заспокоїти. Вона кричала, що її з дитиною змушують лізти на гору. Закінчилося все тим, що її вивели з вагона й підсадили в інший, де були вільні місця знизу. Та на прощання її синок дивлячись мені в очі плюнув мені на ногу. А його мама сказала «Молодець». Цікавим виросте чоловіком.

Реклама

Також цiкаво:

Close