Мені потрібен чарівник! Інакше я не можу так далі жити!

– Доброго дня! – промовила жінка середнього віку з красивою фігурою та милою усмішкою, але з дуже втомленими очима. У руках у неї було два великі пакети з супермаркету неподалік.

– Добрий день, пані! – промовляю я й продовжую – Присідайте, будь ласка. Яке фото вам потрібно, на які документи?

– Я тут… загалом, не буду тягнути кота за хвіст! Мені сказали, що ви чарівник!

– Чарівник? Я? – здивовано перепитав й голосно засміявся.

– Ну, чарівник. Той, хто може створити чудо!

– Люба, ти читала вивіску? Я надаю фотографічні послуги. Фото на документи, візи, можу записати вас на сімейну фотозйомку, весільну, дитячу, але зі створенням чуд, то ви помилилися дверима.

– Розумієте… та жінка не могла брехати… от ви її помогли й вона впевнила мене, що й мені поможете. Не виганяйте мене, будь ласка! Я не знаю, як вам пояснити, але якщо не трапиться хоч маленького чуда, то моя надія згасне! А з нею і я!

Фотограф бачив, у якому жінка стані, поставив чайника й почав вислуховувати її нелегку жіночу долю, під пиття чаю з печивом.

– Ну гаразд, хочете чуда – буде чудо. Отже, сядьте сюди… Ні, пакети з сумкою залишіть…. Ручку ось так поставте… Спинку рівніше…. Так, молодці, я зараз світло поправлю, а ви так і сидіть… погляньте на мене, посміхніться… ширше-ширше.

Почувся звук робочої камери, на моніторі почали з’являтися фото.

– І що ви з цього плануєте робити?

– Зараз все дізнаєтесь, пані, більше терпіння!

Хвилин 5 він щось чаклував на комп’ютері. Додав на фото теплого сонячного світла та туману позаду, прибрав всі морщинки та синяки під очима. Потім додав зі своїх збережених її великий букет соняшників, що омолодили її на кілька років.

Складалось враження, що вона сидить десь на березі моря й гріється під теплим промінням сонця, насолоджуючись увагою численних чоловіків.

Він не став прибирати обручку, вирішивши залишити її, а якщо вона надумає, то він швидко зітре.

Друкується фото. Жінка не може дочекатися, починає заглядати, але чоловік її зупиняє.

Весь цей час жінка не бачила, що робив чоловік з її фото, а коли побачила видруковане фото, то заплакала: «Невже це я? Я можу бути такою красивою! Не вірю!»

– Звичайно, це ви! Вам не можна забувати про те, якою прекрасною ви можете бути!

Декілька секунд жінка мовчки дивилась на фотографію у ці миті разом з її сумом зникали рокові зморшки, синяки під очима та втома в очах.

Вона раптом підхопила всі свої речі, міцно обійняла фотографа з неймовірним блиском в очах та кудись побігла.

Чоловік присів на своє робоче місце й м’яко посміхнувся жінці, що дивилась на нього з екрана.

Як вам такий чарівник?