«Мені все одно, що, окрім моєї Ані, у вашому садку ще десять Ань!»

«Мені все одно, що, окрім моєї Ані, у вашому садку ще десять Ань!» – кpuчала одна з мам у дитячому садочку, доки вихователька намагалась їй пояснити, чому вони більшість дітей кличуть саме на прізвище.

Таке враження, що батькам нікуди дівати свою фантазію, і єдине, на що вони спроможні, — це вигадати дивне ім‘я дитині. Хоча здебільшого батьки обмежуються стандартними іменами зараз. Для дівчаток — це Аня, Софійка та Злата, а от хлопчики у нас більш побожні, серед них лідирують біблійні імена — Лука, Матвій, Кирило та Марк.

Але одноманітність набагато краще, ніж те, як батьки намагаються поєднати американські та європейські імена з українськими прізвищами. От, наприклад, недавно я зустрічалась з Івановою Рейчел Василівною! Хіба це звучить не абсурдно? Я вже мовчу про моїх знайомих, які назвали свою доньку Грація, а прізвище у неї Небита. Ну і як вам звучить Грація Небита? Шкода мені маленьку дівчинку, яка ще мінімум 20 років терпітиме насмішки через фантазію батьків.

Не подобається і мені мода на подвоєння імен та прізвищ, надто вона складна, поки вимовиш повне ПІБ людини, то можна забути, для чого ти це робив! Пощастило, що люди ще не додумалися подвоювати по батькові, тому що більша частина шкільного та робочого часу йшла б просто на звертання, от, наприклад: Злата-Зоряна Олегівна-Макарівна!

Ох, єдине, що мене страшить насправді, це те, що до нас може дібратися мода індійських племен, де батьки дають дітям назви тих якостей, які б хотіли у них бачити найбільше. Уявіть собі, як це буде у школі!

«Лагідна лань, не шуми на кроках, а ти, грізний вовче, не відвертай її увагу!»

“Спритна пантеро, ти чому уроки не зробила? Мені зателефонувати твоїй мамі, розумній сові?!”

Страшно уявити, куди ця тенденція приведе нас далі.

А як ви ставитесь до таких змін?