Мешкали у квартирі тещі, зробили там ремонт. Вuтратили на це немал1 кошти, адже житло було в незад0вільному стані. А тут теща приходить і заявляє, щоб ми звільнили квартиру, бо вона збирається її в оренду здавати

Я ш0кований поведінкою своєї тещі. Дружина теж р0згнівана і не бажає зі своє мамою спілкуватися.

Коли ми одружилися, збиралися орендувати квартиру. Та теща проявила до нас свою милість і впустила нас у житло покійного дідуся. Звичайно, це не хороми були. Квартира була розвалена і страшна, але в нас не залишалося вибору. Спочатку так і жили у руїнах, а потім взяли кредит та зробили ремонт. На це ми ще й часу багато витратили. А тепер теща прийшла і просто ось так заявила, щоб ми звільнили житло, бо їй треба заселити квартирантів.

Раніше з тещею у нас нормальні стосунки були. Вона не лізла у наше життя, не радила зайвого. А я її навіть поважав за це. Ми були вдячні тещі за надану можливість, бо Юля була в декреті, працював лише я. Іпотеку ми брати навіть не збиралася – коштів на це не вистачило б.

Теща весь час згадувала, що порожньою стоїть квартира її батька, дідуся Юлі. Спочатку вона хотіла її продати. Та усі покупці, що оглядали це житло, не хотіли цю розвалюху відновлювати. Потім теща надумала ремонт зробити, щоб продати квартиру. Але, коли підрахувала усі збитки від того, передумала.

Коли я побачив житло вперше, за голову взявся. Складалося враження, що там нарк0мани якісь чи пияки жили. Стіни і стеля – чорні, у цвілі, сантехніка – зламана, побита, а електрики взагалі не було. Нам довелося багато зусиль прикласти, щоб усе відновити. Але результат був неперевершеним! У нас був чудовий ремонт!

Ми виплатили кредит. Нарешті з усім розібралися і можна було вдихнути на повні груди. Вирішили влаштувати новосілля, покликали гостей. Вечеряли, а теща якась незадоволена і набундючена весь час сиділа.

А потім Любов Михайлівна заявилася до нас і рішуче сказала, що збирається здавати житло квартирантам. Але у нас вихід є один – ми можемо платити їй за оренду і жити у цій квартирі. І їй добре буде – не доведеться чужих людей впускати. Тещі не вистачало пенсії, тому вона вирішила таким чином діяти.

Юля плакала, вона розгнівалася не на жарт. Та мати не звертала на це ніякої уваги. Вона дала нам тиждень, щоб ми обміркували її пропозицію. Дружина принципово не хотіла платити тещі за оренду. Вона так розсердилася, що обірвала усі шпалери і почала руйнувати усе, що ми довго робили у цьому житлі. Теща це побачила потім, намагалася вилаяти доньку по телефону, але Юля кинула слухавку.

Зараз ми на дачі живемо. Будемо вирішувати щось. Тещі не бачимо, але чули від родичів, що вона розповідає усім про нашу невдячність. Хіба це справедливо? Це ж рідна мати Юлі!

А як би ви вчинили у цій ситуації? Чи правильно ми зробили?