Мій брат розвівся з жінкою і тепер хоче відібрати у мене квартиру! Це не чесно, бо батьки все майно поділили порівну між нами, але і брата ображати не хочу

Іван — мій старший брат, мені завжди здавалося, що він на правах старшого мав би захищати мене та допомагати більше, ніж я йому. Однак Іван завжди думав тільки про гуляння, дивно, що до тридцяти він одружився. Його жінка Настя спочатку видалася нам спокійною та мудрою, їй вдалося взяти брата в руки та зробити з нього справжнього чоловіка, проте не надовго його стало…

Наші батьки вже у поважному віці, але вони подбали про майбутнє своїх дітей, тому продали свій заміський будинок, а самі переїхали до моєї покійної бабусі, той дім менший, але комфортний. Кошти, які залишилися від продажу, мама з татом поділили між нами. Брат відразу почав вкладатися у відпочинок, вони з Настею почали їздити на море, їжу тільки замовляли до дому, а гроші закінчувалися. Я хоч і молодша сестра, але більш відповідальна, для мене в пріоритеті був власний дах над головою, мені вже набридло постійно винаймати квартири, тому я вирішила вкласти кошти у купівлю своєї квартири.
Мені 27, чоловіка немає, однак у мене є хороша робота, яка приносить мені стабільний дохід. За декілька років я також заощадила пристойну суму грошей, яка знадобилася мені під час ремонту та купівлі меблів у квартиру.

Вже через пів року я заїхала у свій новий дім, тоді я пишалася собою, а брат зі своєю жінкою тільки сміялися, що я не вмію відпочивати, жити для себе.

Так, свої гроші Іван швидко витратив, заробляв він не багато, а його жінці набридло забезпечувати та терпіти гуляння свого чоловіка, тому вона подала на розлучення. Брату прийшлося переїжджати в будинок батьків, бо квартира була Насті. Після того у мою сторону полетіло каміння…

Мама з татом часто телефонували мені та просили взяти брата до себе, мовляв він ще молодий, у моїй квартирі буде почуватися більш вільно, бо у їхньому маленькому домі місця мало. Я була категорично проти, бо я також ще молода і маю влаштовувати своє життя, а Іванові вже пора братися за розум і серйозно задуматися про майбутнє. Одного вихідного дня я приїхала в гості до батьків, брат також там був. Вони вирішили взяти мене в оборот і почали тиснути на мене. Іван запропонував продати мою квартиру та поділити гроші між нами, бо тоді він зможе з’їхати від батьків і почати самостійне життя! Вони хочуть аби я продала квартиру, яку сама купила, зробила там ремонт та обставила меблями! Тоді ми сильно посварилися, адже про мене ніхто не подумав, тільки про Івана.

Тепер ми рідко спілкуємося з батьками, вони ображені на мені, кажуть, що я не допомагаю сім’ї, а це гріх. Іван говорить зі мною тільки крізь зуби, а я чомусь відчуваю провину… Так, мені шкода брата, але я сама купила цю квартиру, я багато працювала і старалася, а тепер мені кажуть “продавай”. Не знаю, як будуть складатися наші стосунки з часом, але мені все ще чомусь соромно за своє рішення.