Мій чоловік у 66 років зліг і став майже овочем. Розум у порядку, але з рухом були серйозні проблеми. Мені всього 48 і я потратила безліч сил та часу, щоб навчити його ходити знову та виконувати елементарні дії, як зробити чай, бутерброд чи помитися. І я вважаю, що буде чесним, якщо після такого мого звершення, я матиму змогу почати стосунки з новим чоловіком.

Мій чоловік у 66 років зліг і став майже овочем. Розум у порядку, але з рухом були серйозні проблеми. Мені всього 48 і я потратила безліч сил та часу, щоб навчити його ходити знову та виконувати елементарні дії, як зробити чай, бутерброд чи помитися. І я вважаю, що буде чесним, якщо після такого мого звершення, я матиму змогу почати стосунки з новим чоловіком.

Період приведення чоловіка до «людського стану», я дуже занедбала себе. Раніше, я багато часу присвячувала спорту, правильному харчуванню, манікюрам, макіяжам і завжди шукала стильний одяг, а зараз малого того, що на всі ці прості дії у мене не має часу, так ще й грошей також не має.

Можна сказати, що останні кілька років жила виключно заради свого чоловіка, тому й не помітила, як набрала +20 кілограмів.

Кілька місяців тому, я була на сьомому небі від щастя, коли він трохи поправився та зміг самостійно виконувати найпростіші дії, тому що я нарешті змогла знайти час, щоб зайнятися собою та своїм тілом і скинула вже 5 кілограмів, як чоловікові знову стало гірше і він не зміг підніматися з ліжка.

Тепер знову весь мій вільний час я витрачала на те, щоб допомогти йому помитися, дійти до туалету, приготувати чаю, чи поправити ковдру. Я навіть думала про те, щоб найняти доглядальницю, але це виявилось надто дорогим задоволенням та й чоловік такому повороту події виявився не радим.

І мені не має нащо скаржитися, колись чоловік турбувався про мене, тепер я йому відплачую за це. Просто, я ще така молода й хочу відчувати себе красивою та жіночною, а як цього досягнеш з чоловіком, який нічого не може?

Тому я вирішила, що заслуговую на такий подарунок від самої себе, як стосунки з новим чоловіком. У мене навіть кандидат є. Кілька років у мене вже закоханий, колега по роботі, а звуть його Сашею. Він і добрий, і турботливий і не проти побути у ролі коханця!

Ось і чоловік мені натякав, що я в’янути почала, що пора б мені когось знайти. Він образи тримати не буде, якщо не покину його. Подруги й рідні теж саме мені говорять, а я ніяк не можу наважитися. Як же це при живому чоловікові та з іншим?

Але ж так хочеться відчути, що тебе люблять і бажають! Так хочеться почати стосунки з іншим чоловіком, але сил не вистачає, щоб наважитися!