Мій чоловік використовував мене, поки я, як дypнa, 3 роки повністю сплачувала iпoтеку за нашу квартиру, а коли закінчила — вuмaгaє poзлучення й поділу квартири для його нової кoxaнки!

Я виявилась такої дуреп0ю, що таких ще пошукати треба. Мене звати Оксана, й мені 29 років. Працюю я адміністратором торгового центру й постачальником ювелірних прикрас. Заробляю дуже непoгані гроші. Майже втричі більше за мого чоловіка, який працює в якомусь центрі ментором. Робота в нього творчa, й він поки себе шукає. Пише книгу й мріє про світове визнання.

Я по вуха закохалась у свого Максима, й мені було байдуже скільки він заробляє, бо моя робота здатна покрити будь-які витрати. Він був не проти й мене завжди тішило, що він не боїться сильних жінок, і йому не соромно, що дружина зароблятиме більше. Вже за пів року ми одружились. Я відразу переїхала від батьків, бо досі жила з ними й давно вирішила, що переїду від них лише тоді, коли одружусь.

На жаль, у мого Максима не було ні квартири, ні грошей. Він родом з Херсонської області, батьків навідує рідко, та й вони ним не дуже цікавляться. Певно, складна сімейна драма. Ми одружились й стали жити разом. Я не хотіла жити в орендованій квартирі, а Максим потягнути навпіл іпотеку не зміг й упевнив мене, що якщо купуватимемо квартиру, то іпотеку платитиму лише я. І що ви думаєте — я без сумніву погодилась!

Придбали квартиру, ремонт зробили за його стилем й меблі купили дорогі, але іпотеку продовжувала платила лише я. Спочатку ми жили дуже щасливо, однак з кожним місяцем помітно стали віддалятись одне від одного. Наше інтимне життя майже повністю згасло. Я постійно на роботі, бо її багато, та ще й треба підробити, бо щомісяця потрібно гасити іпотеку. А Максим нічого для цього не робить!

Минув ще рік, і ось настав довгоочікуваний день — іпотека повністю оплачена, й ми щасливо це відсвяткували в ресторані. Нарешті — не потрібно викидувати купу грошей на квартиру й можна легко й просто жити й насолоджуватись подружнім життям у своїх квартирі. Але не минуло й тижня, як мій Максим заявив, що має іншу й хоче з нею жити. Не розуміла, чому він досі мовчав, але після слів: “Нам треба розлучитись й улагодити всі формальності й розділити кватиру, бо ми плануємо собі окреме житло купити або житимемо в моїй!” — зрозуміла!

Після цих слів мене аж перекосило. В якій своїй? Він за цю квартиру ні гривні не дав й вимагає, щоб ми її продавали й розділили гроші навпіл, хоча ще недавно я вносила останній платіж.

Ця нахаба ще й в суд подала, бо я його вигнала зі своєї квартири, але нічого не добився. Мої батьки змусили мене оформити всі виплати через роботу, тому на квартиру він не може претендувати, оскільки доведено, що її виплачували виключно з моєї зарплати. Так він лишився без квартири, а я без чоловіка!