Мій чоловік вирішив на власний розсуд поділити кошти: придбав квартиру не лише для нас, але і для своєї сестри

Нещодавно я дізналась про те, що чоловік вирішив повністю забезпечити власну сестру та купити їй квартиру. Відтак, на кошти, що у нас є, ми могли б придбати велику двокімнатну квартиру, де можна втілити найсміливіші дизайнерські рішення. Натомість, маємо задовольнитись лише однокімнатною, на решту грошей – купити квартиру для його сестри.

З моїм чоловіком Романом ми одружені вже 5 років. Увесь цей час я займаюся домашнім затишком, а чоловік працював на хорошій роботі, тож ми мали змогу відкладати кошти на купівлю власного житла.

Коли назбирали потрібну суму, я одразу обрала нам потрібну квартиру із просторою кухнею. Вже почала уявляти, який ремонт зробити, та які саме меблі туди придбаємо.

Та почала підозрювати, що Роман вирішив розпорядитись коштами на власний розсуд. Чоловік хоче забезпечити квартирою не лише нас, але і сестру, тож, зібрані гроші мають бути поділені. Не дарма ж він постійно їздить до своєї матері, певно, що консультується, обирає потрібні варіанти.

Попри те, що я не втручалась у його плани, все ж знайшла у його телефоні результати пошуку агентств із нерухомості. Окрім цього, я часто помічала, що на деякі дзвінки він не відповідав, перебуваючи вдома.

І ось одного дня він зізнався, що вже придбав дві квартири, одна з яких – для його сестри. Намагався виправдатись, що має зобов’язання.

Але про що взагалі може йти мова, якщо його сім’я дала йому лише освіту, про усі матеріальні блага він дбав самостійно. Після одруження ми переїхали на орендовану квартиру, а тепер мусимо ділитись тими коштами, що збирали протягом років?

Роман пояснив, що відчуває необхідність забезпечити сестру, адже вона має зовсім інший характер, ніж у нього, дуже хоче мати дітей, та не може досі знайти чоловіка, а в орендовану житлі це ще складніше.

Свій план чоловік продумав давно. Виявилось, він ще до одруження розповів про намір сім’ї. Вирішив, що одразу розпочне відкладати кошти, замість того, аби витрачати на непотрібні речі. Його сестра переїхала до мами, і також відкладала на квартиру. Коли необхідна сума була зібрана, вони приглянули житло у новобудові, після покупки оформили на маму чоловіка.

Роман виправдовувався, що не зміг би відчувати себе спокійно, якби витрачав гроші на задоволення, у той час, коли його сестра не мала власного житла.

Чоловік запевнив, що я даремно хвилююсь, він кохає мене та вже думає над тим, як назбирати на більшу квартиру, аби вистачило місця для майбутніх дітей.

Роману вдалось заспокоїти мене, але мені і досі неприємно, що ми змушені були поступитись чесно заробленими квадратними метрами. Хоч мене і тішить той факт, що чоловік турботливий, адже на нього справді можна покластися у будь-якій життєвій ситуації.