Мені нещодавно виповнилося 43 роки. Я маю двох дітей – сина 22 років та 17-річну доньку. Син уже завершив навчання та працює, а донька цього року вступає у виш. Я розлучена, але це відбулося зовсім недавно, власне, через захопленість чоловіка роботою. Зараз він не те, щоб не бере участі у вихованні дітей, але насправді приділяє їм мало часу. Ми й розсталися через його роботу, якій він відданий майже фaнaтичнo, не помічаючи нічого навкруги.
Але зараз річ буде йти не про чоловіка, звичайно, а про сина. Він у мене виріс справжнім красенем. До того ж він має досить веселу та добру вдачу, у всіх компаніях він заводій та лідер. Саме тому дівчата за ним табунами бігали ще з дев’ятого класу. Вони часто йому писали, запрошували на побачення, дарували щось. Іноді доходило до абсурду: якось одна дівчина чатувала на сина біля під’їзду майже кожного дня, а інша ще й якось дізналася код нашого домофону й «стовбичила» просто перед вхідними дверима. Я навіть встигла добре познайомитися з цією дівчиною та на чай запрошувала, бо шкода її було дуже.
Мені здається, що ця надмірна увага з боку дівчат і призвела до того, що син став таким перебірливим. Він майже кожного дня зустрічався з новою дівчиною, адже на побачення часто погоджувався. Так і вийшло, що до 22 років він і не мав серйозних стосунків і ні з ким більше місяця не зустрічався. Син, звичайно, усе це пояснював просто: жодна дівчина його не «зачіпляла», і він ще ні разу не закохувався.
Я не вважала це чимось жахливим, але мені було прикро, що син уже встиг покинути або й розчарувати стількох дівчат. І тут декілька місяців тому він повністю змінився! Син почав розмовляти з кимось вечорами цілими годинами, постійно загадково посміхався, у неділю весь час десь пропадав, а ще – він більше не розповідав про його «нових» дівчат. Я здогадалася, що син нарешті закохався!
Звичайно, мені вже дуже хотілося познайомитися з дівчиною сина. Я йому почала всіляко натякати на це, але син відразу спохмурнів. Він сказав, що його Ксенія «не така, як усі», і що я це неправильно сприйму. Але я відповідала, що вже й так зрозуміла, що ця дівчина точно особлива! Але син наполягав, що ще не готовий представити її сім’ї.
Й ось тиждень тому мені нарешті представився випадок. У мене за декілька днів мав бути день народження. Прийти мали декілька близьких подруг, батьки та сестра з чоловіком і дітьми, тобто, усі свої, і всім нам дуже вже хотілося познайомитися з тією «незвичною» дівчиною сина. Ми вже не раз обговорювали, що ж цією дівчиною «не так», і дійшли висновку, що вона, напевно, якась неформалка або просто має якийсь незвичний стиль. Але дивно, чому син так переживав, адже ми були зовсім не упереджені щодо зовнішнього вигляду. Після моїх вмовлянь син все ж таки погодився привести свою дівчину на свято!
Й ось нарешті настав мій день. Ми всі зібралися за столом раніше, адже всім кортіло вже познайомитися з дівчиною сина. І тут вони прийшли. І «дівчина» сина мене справді шокувала! Адже нею виявилася майже моя ровесниця, та ще й виглядала вона не найкраще – уся розфарбована, з «накачаними» губами, у короткій спідниці та топі, з якого просто все вивалювалося!
Звичайно, ми всі були здивовані, але мої подруги та родичі прийшли в себе значно швидше, ніж я, адже я так і не змогла оговтатися до самого закінчення свята! Ксенія ж виявилася дуже комунікабельною, саме вона підтримувала розмову за столом, жартувала, тож ніхто й не помітив, що я не промовила ні слова за весь час вечері. На прощання Ксенія мене обійняла, і я відчула запах її парфумів, і мене ледь не знудило!
Після того, як усі гості розійшлися, я напружено чекала повернення сина – він пішов проводжати Ксенію. Я, у першу чергу, сказала, що не таку «дівчину» я хотіла побачити, і що вона вже давно й не дівчина. Син розповів, що Ксенії – 42 роки! Вона займається нарощуванням вій, розлучена, має однокімнатну квартиру, у якій живе з 13-річним сином від першого шлюбу! Мене це просто обурило.
Я нагадала синові, що за ним буквально «бігають» дівчата його віку, тож навіщо йому знадобилася жінка мого віку?! Але він мене начебто не розумів, сказав, що кохає Ксенію, що вона незвичайна, що тільки з нею йому цікаво, а однолітки його просто не цікавлять! Загалом, син і далі продовжував зустрічатися з цією жінкою.
Я ж вирішила зателефонувати чоловікові, щоб він також поговорив з сином. Та він спочатку не відповідав протягом кількох днів, потім взяв трубку та, крикнувши, що він зайнятий, поклав її! Потім нам все-таки вдалося поговорити, але колишній чоловік сказав, що нашому синові вже 22, він давно повнолітній, тож сам може обирати, з ким йому зустрічатися!
Що найцікавіше – подібної думки дотримувалися мої батьки й подруги. Останні взагалі стали на сторону сина. Вони сказали, що Ксенія досить приємна в спілкуванні, виглядає добре й доглядає за собою, а син її вже скоро підросте й буде займатися власним життям. Та я просто не можу уявити, як мій 22-річний син буде виховувати 13-річного підлітка.
Зараз я намагаюся зовсім не втручатися в стосунки сина, а він уже задумується про весілля. Сподіваюся, він сам скоро покине свою «дівчину». Може, у когось буде якась порада, як мені краще вчинити?