Батьки мого чоловіка запросили нас до себе в гості. А замість теплого прийому змуcuли нас працювати на городі

Батьки мого чоловіка живуть у селі. Ми з ними бачимося не так часто. Ми маємо власну справу, займаємося розвитком кафе й часу не вистачає на часті роз’їзди. А коли народився наш син, то про ніякі поїздки не могло бути й мови.

Однак коли місяць тому зателефонувала свекруха й запросила нас на свій ювілей, то ми вирішили, що варто відвідати батьків. П’ятдесят років буває не кожного року. Купили подарунок й поїхали. Чесно кажучи ми очікували, що буде якесь свято з родичами та друзями. Але замість цього нас взагалі ніяк не зустріли.

Двері будинку були закриті, а батьки в цей час працювали на городі. Замість того, щоб нормально посидіти за столом та порозмовляти, свекор вирішив, що ми після дороги дуже хочемо їм допомогти. Одразу почав говорити про те, щоб ми брали лопати та йшли за ним. Ми не ліниві. Варто пояснити, що батьки тримають той город тільки для того, щоб конкурувати з сусідами. Скільки разів ми ледь не сварилися через те, що вони щороку починають свої агроакції. Ми нормально заробляємо й не хочемо гнути спину та гробити здоров’я. Звісно ж, що ми відмовилися та пішли у будинок розкладати речі. На що ввечері почули від батьків: «Для чого ви тоді приїхали»? Я була шокована. Ми вирішили не нагнітати ситуацію та просто привітали свекруху й наступного дня повернулися додому.

Більше я не хочу їздити на такі гостини.