ЖИТТЯ

Мій вчинок повинен змінити батьків, інакше я втpaчу будь-яку надію!

Звісно, ідеальних родин не існує, я це усвідомлюю. У кожного є свої пpoблeми та «cкeлети у шафі», але те, що було зі мною у дитинстві, нeможливо пояснити ніяким aдекватним розумом.

Мої мама з татом просто ненавидять один одного. У нашому домі не минало й дня без їхніх сварок та скандалів, і при цьому всьому вони були поважними людьми на роботі та хорошими друзями для інших.

Почалось це все з маленьких конфліктів, де мама дорікала татові, що той лінується і не хоче їй хоч у чомусь допомогти, а вона дуже втомлюється, а тато у відповідь дорікав мамі, що дружини його друзів все самі роблять та ще й своїх чоловіків відпускають гуляти до пізньої ночі й не питають навіть, з ким вони. Мама такого дозволити не могла, на її думку, це була б неповага з боку батька до неї, як до коханої людини.

Реклама

Я завжди намагалась затриматися у школі й не повертатися додому, бо там панувала атмосфера ненависті, тим часом як всі мої друзі, бігли додому, бо там на них чекали мамині пиріжки та навчання їздити на велосипеді від тата.

psychologies.r

Повернувшись додому, щоразу я ставала свідком однієї й тієї ж картини. Розпашілі обличчя від гніву, битий посуд, страшний крик. Пощастить, якщо ніхто з них мене ще не помітить, а якщо це станеться, то й мене поллються звинувачення у тому, що я не так подивилась і невчасно зайшла, тоді синяків мені просто не уникнути.

Після закінчення школи я зібрала всі свої речі та накопичені гроші й вирушила в інше місто. Я так жити більше не хочу, якщо батьки щось усвідомлять і зміняться, тоді я й повернуся додому, а поки мені там нічого робити.

Реклама

Також цiкаво:

Close