Мої дядько та тітка вирішили скинути турботи про власну матір на мене, хоча в мене навіть немає місця, щоб взяти бабцю до себе

Декілька місяців тому моїй бабусі, маминій мамі, виповнилося 84 роки. Вона пережила свою наймолодшу доньку, тобто мою маму.

Моя бабуся людина з дуже важким характером. Вона молодою важкою була, а з віком її характер став все гіршим і гіршим. Особливо це стало помітно після відходу в інший світ моєї мами.

Бабця, хоча й могла ще самостійно поратися по господарству, проте за нею потрібен був нагляд і турбота.

Спершу бабцею займалася мамина сестра, тітка моя. Це в принципі зрозуміло, бо вона рідна донька бабусі. Проте тітка не змогла довго бути з бабусею, бо втомилася терпіти поганий характер власної матері, який в старості став просто жахливим. Тітка сказала, що в неї зараз хвора спина, і їй самі тепер потрібен догляд.

Я її прекрасно розумію. Сама я з бабцею довше декількох годин провести не можу. Коли тітка не змогла доглядати бабцю, ми звернулися до соціальної служби, і тоді до старенької стала приходити соціальна працівниця. Вона прибирала в квартирі та приносила продукти. Проте не була весь час з бабусею і не могла доглядати її. Я взагалі дивуюся, що вона змогла бути так довго в квартирі бабусі.

Мама померла 7 років тому. А 5 років тому бабця потрапила до лікарні та  певний час була лежачою. Їй став потрібним цілодобовий догляд. Всі її діти почали вирішувати, з ким буде бабця. І в кінці кінців почали вимагати, щоб я взяла бабусю до себе. Тітка не може, бо живе в квартирі чоловіка, дядько не хоче, хоча живе у великому будинку за містом, бо мовляв то треба їхати далеко, а бабця нібито не витримає, а взагалі він весь час на роботі, а дружина не хоче зі старенькою сидіти.

Кажуть, що я наймолодша серед них, і тому зобов’язана взяти бабусю до себе, бо мені буде з нею найлегше. І байдуже, що в мене двокімнатна квартира, чоловік та троє дітей. Нам попросту немає куди помістити бабусю.

Бабця ж навідріз відмовляється їхати в будинок для літніх людей, де їй обов’язково нададуть і догляд, і допомогу. Але вона не хоче йти з квартири. Або в своїй квартирі, або до когось з родичів, не інакше.

Тітка з дядьком обіцяють мені переписати квартиру бабусі, за те, що я буду доглядати за нею, але знаєте, знаючи їх, то я дуже сильно сумніваюся в їхніх словах.

Я не збираюся брати до себе бабусю, і тому перестала брати слухавку від цих двох. Це їхня мати, нехай вони і вирішують, що з нею робити. Я свою мати доглядала та допомагала їй. В неї була достойна старість, яку я їй змогла забезпечити. Тепер їхня черга доглядати власну матір.