Моя дочка знайшла собі хлопця, який вдвічі старший за неї. Він більше підходить їй на роль батька, ніж чоловіка

Після закінчення школи Наталія вступила до університету. Вона поїхала навчатися в інше місто. Зайвих грошей в нас не було, тому вона мешкала в гуртожитку. Дочка на відмінно закінчила перший курс, що було дуже великою радістю для мене та мого чоловіка. Ми пишалися нею. Під час сімейних посиденьок родичі часто в неї питали, чи має якогось молодого хлопця, й коли вона вже вийде заміж, тому що їм кортіло погуляти на весіллі. Наталка лише загадково посміхалася та мовчала. Я знала, що вона когось має, адже материнське серце не обманеш.

На другому курсі вона зателефонувала мені та батькові й сказала, що приїде на вихідні разом зі своїм хлопцем. Я була просто у захваті. Ще за кілька днів почала готуватися та прибирати в будинку. Наготувала багато страв. Але в той день їжа не йшла мені у горло. Наталка приїхала з чоловіком на дорогій іномарці. Коли він вийшов з автомобіля, то я побачила, що це зовсім не хлопець, а чоловік, до того ж доволі старший від моєї дочки.

Коли він з нами привітався, то я навіть не знала, як до нього говорити, на «ти» чи на «ви». За столом якось було ніяково. Постійно виникали незручні паузи. Я навіть боялася запитати, де вони познайомилися, але Наталка сама підняла цю тему й розповіла, що Андрій одного разу пригостив її кавою в кафе, й з того часу вони почали спілкуватися. А далі все закрутилося.

Коли дочка поїхала, то ми чоловіком навіть не знали, що сказати. На наступний день я їй зателефонувала та сказала, що ми з батьком не підтримуємо її вибір. На що вона відповіла, що це її життя, і їй вирішувати, що робити.