Моя дружина чекає дитину від n0raнця

Разом з жінкою ми живемо вже понад десять років. З початку нашого сімейного життя ми мріяли про те, щоб народити дитинку. Адже родина без дитини, на мій погляд, непoвнoцінна. Але нам ніколи не щастило, тричі у жінки був вuкuдень. Лікарі лише розводили руками. Вони не розуміли в чому причина, адже я та вона були абсолютно здорові, проте діти так й не могли народитися.

Ми дуже сильно переживали з цього приводу, особливо Тетяна. Вона жахливо реагувала на кожен викидень, щоразу заходила в затяжну депресію. Так що нам навіть доводилося звертатися до психологів. Й не дивно, адже для неї материнство – це найбільша мрія у житті.

В мене розривається серце коли я бачу як у нашому дворі вона розмовляє з іншими мамами та бавиться з їхніми дітьми, пригощає їх солодощами й вислуховує нерозбірливі дитячі історії. Вона на пам’ять знає дні народження дітей всіх наших знайомих і неодмінно щось їм дарує.

В останній рік ми змирилися з тим, що ніколи не зможемо мати власних дітей, тому вирішили почати процедуру всиновлення новонародженого малюка.

Але сталася біда. Тетяна працює менеджером одного з ресторанів нашого міста. Іноді вона затримується на роботі допізна, адже потрібно завжди слідкувати за роботою персоналу, особливо коли відбуваються святкування дня народження або весілля.

Того дня Оксана також пізно поверталася з роботи. Через те, що я також працював майже до опівночі, то не зміг її як зазвичай зустріти. Як вона потім мені розповіла, не доходячи якихось триста метрів до нашого під’їзду, до неї підійшли двоє чоловіків, які були не зовсім адекватні. Від них несло алкоголем, й вони настирливо почали чіплятися до неї. Коли вона намагалася від них піти, то відчула сильний удар по голові й в той же момент знепритомніла. Прокинулася Оксана біля кущів з розірваним одягом та майже оголена. Хитаючись вона дійшла додому і просто почала ридати в коридорі не в змозі стояти на власних ногах. Там я її й знайшов, коли повернувся.

Тетяна не запам’ятала ані обличчя, ані інших особливих прикмет цих мерзотників. Зранку вона написала заяву в поліцію, але ніяких результатів це також не дало. Кілька тижнів жінка боялася виходити з квартири навіть до магазину.

Але це ще не вся історія. Виявилося, що Тетяна завагітніла від одного з тих п0кидьків. Вона зробила тест на вагітність й він виявився позитивним. Це було ще одне випробування для неї, адже вона понад усе мріяла про дитину, але якщо вона народить, то це буде постійне нагадування про її приниження.

Я теж не знаю, що робити. Якщо дитина народиться, то я не знаю, як буду до неї ставитися, чи зможу полюбити її й забути те, що пережила моя дружина. Навіть не знаю, що буде далі.