Моя дружина і оком не моргнула, як я сказав, що n03б@влю її батьківських прав.

Інколи життя грає з нами дуже злі жарти і cmp@жд@юmь не лише дорослі, але і діти. Відчував б хтось хоч краплину того, що відчуваю я. Мене дуже сильно б0лumь серце і рветься душа, але не за себе, а за наших двох донечок.

Я чув багато про мам-зозуль, але геть не думав, що моя дружина виявиться саме такою. Та й підстав вона таких ніколи не давала. Була чудовою дівчиною і потім жінкою.

У нас народилося дві донечки – Галинка та Маринка. Дружина і їсти готувала і дітьми займалася, а потім, як то кажуть, перегоріла. Наче щось в неї в голові виключилося, чи включилося, і вона геть змінилася.

Перестала займатися домом, на дітей зовсім увагу не звертала. А потім сказала мені, що більше так не може. Навіть не хотіла обговорити проблему. Зібрала свої речі і пішла.

Наступного дня я телефонував, щоб поговорити і зберегти нашу сім’ю, але номер дружини був поза межами обслуговування. Вона полетіла до Об’єднаних Арабських Еміратів. Навіть нічого не сказала. Просто одного дня проміняла наших дітей на Дубаї.

Пізніше я розмовляв з тещею і вона мені сказала, що Леся хоче розлучитися. Навіть подала на розлучення. За два роки вона так і не цікавилася дітьми – від слова зовсім. Навіть не телефонувала.

Галинка одного разу сказала бабусі, мамі Лесі, що має найзаповітнішу мрію – щоб мама повернулася або просто їй зателефонувала. Для дітей було дуже важко навчитися жити без мами і усвідомити, що вони їй не потрібні. Та й психологічна травма у них виникла через це.

Леся зателефонувала лише одного разу, на день народження Галинки по відео-зв’язку. На її десятий день народження. Привітала дуже сухо і не хотіла розмовляти. Лише сказала кілька слів і все. Тоді я забрав телефон і сказав, що позбавлю її батьківських прав.

І знаєте, Леся навіть оком не моргнула. Їй було всеодно. Вона лише сказала:

– Роби що хочеш. В мене нове життя і ні ти, ні твої діти мене більше не цікавлять.

Найгірше те, що дівчатка це почули. Вони проплакали цілий вечір. Гарний подарунок донечці на день народження, чи не так?

Я ледве заспокоїв Галинку та Маринку, а наступного дня таки почав збирати необхідні документи і довідки, щоб позбавити цю горе-матір батьківських прав і назавжди стерти її з нашого життя.

 

Оцініть статтю
ZigZag
Моя дружина і оком не моргнула, як я сказав, що n03б@влю її батьківських прав.