Коли ми одружились, я намагалася бути ідеальною в усьому! Працювала на роботі, встигала тримати дім в чистоті, готувати, прати, виглядала ідеально, пекла смачні пироги, обробляла город. Але коли у нас народилась донька, то все змінилось. Тоді настав період важких дев’яностих, ми відчули на собі, що таке дефіцит. Нам дуже бракувало грошей, бо затримували зарплати. Ми вирішили, що варто відправити доньку у дитсадок. Я тоді втратила робоче місце і підробляла на ринку продавчинею. В чоловіка був варіант лише піти працювати водієм, але це не приносило багато грошей.
Якось раз чоловік повернувся з роботи і застав мене в сльозах. Я плакала і казала йому, що втомилася придумувати, чим нагодувати нас. Вчора була вермішель, а сьогодні пюре з картоплі. Залишила вечерю на столі і пішла…
А наступного дня, коли повернулась з ринку, то зробила шокуючу заяву. Лягла поруч зі своїм чоловіком на диван і сказала, що дуже втомлююся на роботі, тому більше не маю наміру працювати ще і вдома на кухні.
Готувати я справді майже припинила, чоловік з донькою розігрівали те, що було в холодильнику. Так повторювалося всі наступні дні, чоловіка почало вже це дратувати, але потім він подумав, наскільки важко мені доводиться на ринку. Простояти цілий день на морозі – не кожен витримає, а потім ще вечір біля плити стояти, щоб нагодувати всіх.
Так, було складно, але ми пережили всі труднощі.
І тепер я хочу звернутися до всіх жінок: якщо ви втомлюєтеся, не робіть щось через силу. Потрібно полежати, відпочити в обіймах люблячого чоловіка. Якщо він нормальний чоловік, то зможе все зрозуміти і підставити своє плече, якщо йому дорога його жінка. А якщо ні, то і вам не потрібен такий чоловік!