Моя дружина менше за мене на 10 років, і я не думав, що саме її освіта принесе нам скільки пр0блем

Познайомилися ми ще коли вона навчалась в університеті, у нас швидко зав’язалися стосунки, й вже через рік ми одружилися, а моя дівчинка ходила вагітною. Звісно, після народження дитини, я все частіше залишався з нею, бо моїй коханій потрібно було завершувати навчання.

Вона почала пізно повертатися додому, говорила, що вечори просиджує у бібліотеці, тоді у мене закрадалися сумніви, але я хотів вірити їй. Одного разу вона повернулась під світанок вся у синяках, коли я запитав, що у неї сталося, то вона розповіла, що святкувала з одногрупницями закриття сесії, випила зайвого й впала. Мені будо так шкода мою дівчинку, доки я не побачив листування у соціальних мережах з одногрупницями. Там було фото моєї дружини й запитання: «Це з нею таке Ігор зробив? Звір!» Факт зради був очевидним, але я чомусь вирішив пробачити її, мов ніколи й не знав, мабуть, я хотів, щоб у нашої доньки була повноцінна сім‘я.

З цього етапу нашого життя минуло 10 років, а нічого майже не змінилось. Вона й досі гуляє, у неї постійні листування з новими чоловіками, дзвінки від незнайомців, і вона навіть не намагається це приховати.

Одного разу я підняв трубку й почув дуже хриплий голос, чоловіку було не менше 60 років.

⁃ І навіщо тобі цей старигань? – не витримав і запитав я.

⁃ Як це навіщо? Я йому потрібна для підтримки самооцінки, а він мені як гаманець, та й подобається мені, коли мене боготворять! – відповіла вона, а через трохи часу додала: — А тобі яке до того діло? Я давно тебе не люблю! Ти мені огидний, от і шукаю потіху в інших!

Після цих слів я не знав, куди себе діти. Я знав, що у нас все погано, але й подумати не міг, що наскільки.

Можливо, немає сенсу зберігати повноцінну сім’ю, якщо вона така?!