Свекруха зводить плітки про мене та намагається посварити з сусідами! Не знаю, що й робити з цим!

Мої стосунки зі свекрухою склалися якнайкраще, принаймні я так вважала, до того часу, поки ми не стали жити разом. Мама мого чоловіка завжди видавалася мені привітною, доброзичливою та співчутливою особою, та, познайомившись ближче, я виявила, що це зовсім не так.

Розповідаю спочатку. Склалося так, що закохалася я в чоловіка з іншого міста. Ми навчалися в одному університеті, проте я була місцевою, а Олег приїжджим. Ми довгий час спілкувалися як друзі, у нас була спільна компанія, а потім почали зустрічатися. Після закінчення університету Олег мав повертатися до рідного міста, там батьки знайшли йому гарну роботу. Я думала, що ми розстанемося, та він запропонував мені вийти за нього заміж.

Я була щаслива, адже дуже кохаю чоловіка. Ми вирішили, що Олег знайде мені роботу, ми одружимося та трохи поживемо з його батьками, будемо збирати на власне житло. З батьками Олега я була знайома давно, та зустрічалися ми не дуже часто.

Мені завжди здавалося, що я дуже подобаюся його мамі. Ми не те щоб були близькими, проте вона завжди була до мене доброю та привітною. Її ставлення до мене не змінилося й після того, як ми почали жити разом. У нас спочатку були якісь дрібні побутові непорозуміння, та ми їх швидко вирішували, і зовсім скоро після весілля стали жити в повній гармонії. Я була по-справжньому щасливою, вважала, що мені дуже пощастило зі свекрухою. А потім почала помічати деякі знаки, які натякали, що не все гаразд у наших стосунках зі свекрухою.

Першим дзвоником стало те, що сусіди начебто були в курсі всього, що відбувалося в нас у квартирі. Наприклад, одного разу я дуже застудилася, навіть розмовляти нормально не могла, а на роботі в нас якраз був аврал, тож я не могла «підставляти» начальство, тому вирішила лікуватися сама й не брати лікарняний. І тут одного разу, коли я йшла додому з роботи, сусідка по сходовому майданчику почала мені співчувати та радити всілякі народні засоби від застуди.

Я тоді відразу не звернула увагу на це, але потім я зрозуміла, що нікому із сусідів не скаржилася на свій стан, та й не могли вони знати, що я застудилася. Це був робочий тиждень, і мої дні проходили за розкладом робота-дім.

Іншого разу я поскаржилася на сусідку, яка прикормлювала дворових собак прямо під вікнами нашого будинку. Мало того, що вони гавкають бува ночами прямо під вікнами нашого будинку, та ще й накинутися можуть, якщо вночі повертаєшся додому. Звичайно, все це я говорила тільки чоловікові та свекрусі. Але вже наступного дня сусідка, на яку я поскаржилася, зупинила мене в під’їзді та стала говорити, що я «якась бездушна» і не люблю тварин.

Саме тоді я зрозуміла, у чому тут справа. Свекруха зводить плітки про мене та намагається посварити з сусідами! Не знаю, що й робити з цим! Зваживши все, я запропонувала чоловікові винаймати квартиру, але він не бачить на це причин. А я побоююсь йому розповідати про вчинки його мами, та й не хочеться ні самій сваритися зі свекрухою, ні щоб чоловік сварився з мамою.

Чоловік говорить, що нам краще жити з його батьками, аніж винаймати квартиру, так ми більше грошей зекономимо й швидше купимо собі якусь нерухомість. Так то воно так, але ж до того часу свекруха посварить мене з усіма сусідами. А якщо вони почнуть пліткувати про мене й це дійде до чоловіка? Може, у цьому й полягає її план: посварити мене спочатку з сусідами, а потім й з чоловіком.

Не знаю, що й тепер робити. Звичайно, я перестала говорити зайве при свекрусі, але ж не можу я контролювати кожне своє слово 24 години на добу. Поки що спробую все ж таки вмовити чоловіка з’їхати, а далі подивимось.

А ви колись були в подібній ситуації? Як краще вчинити?