З мамою у мене завжди були чудові стосунки, навіть більше того. З самого дитинства я сприймав маму, як найкращого друга. Тому завжди і ділився з мамою усіма своїми успіхами і невдачами, радився з усіх питань.
Єдине рішення, щодо якого я не питав у мами думки, лише поставив її перед фактом – це було одруження з Русланою. Я і так знав, що мамі вона не надто подобається, але я її щиро кохав і кохаю.
Мама просто прийняла такий мій крок. Стосунки у них складалися наче не погано. От тільки одного разу моє сімейне життя ледь не рухнуло і не розбилося в друзки.
Знаєте, зараз я собі думаю, що це досить погано, що я так навчений радитися з мамою. У старшому віці потрібно жити своєю головою і не питати ні кого поради. Це ще в школі так можна керуватися чужими мізками, але не зараз.
Справа в тому, що ми з дружиною жили на орендованій квартирі і збирали кошти на придбання власного житла. Так, Руслана заробляла копійки і витрачала їх на свої потреби.
Я ж мав хорошу зарплату, отримав від бабусі у спадок будиночок в селі, який продав і таким чином мав майже всю потрібну суму. Нам бракувало якихось вісім тисяч зелених.
Батьки Руслани подарували нам шість, а моя мама ще дві. От тільки мама дала мені ще пораду, окрім грошей. Сказала мені, щоб я записав квартиру на неї, мовляв так матимемо субсидії і менші комунальні платежі.
Я й не зрозумів, який у цих словах підвох. А Руслана одразу ж образилася. Як це так, ми молода родина, яка зібрала практично всю суму самостійно і запишемо квартиру на свекруху. Це ж при будь-якій сварці вона нас зможе прогнати із власного житла.
Моя дружина дуже розізлилася на таку пропозицію. До того ж її батьки також доклалися до цього. Ми не розмовляли цілий вечір. Я все думав і намагався зрозуміти хто з моїх жінок не правий.
Аналізував, вичитував в інтернеті про субсидії і зрозумів, що мамі вони за законом не належать, бо нема ніяких підстав.
Наступного дня я поїхав до мами з самого ранку і запитав, для чого вона дала мені таку погану і підступну пораду. Можливо хоче нас з Русланою посварити?
Мама спокійно мені відповіла:
– Сину, дівчат в твоєму житті буде багато. Та й це не твоя єдина і остання дружина, я більше ніж впевнена з тобою. Ще якихось кілька років і ви розійдетеся в різні сторони. Ви не створені один для одного. І що далі? Будете ділити квартиру? Ти наче не дурний і маєш розуміти, що Руслана в тебе відсудить не тих шість тисяч, які її батьки дали, а рівно половину. А так, як квартира буде оформлена на мене – ти будеш застрахований. Рідна мама її в тебе не відбере, розумієш?
Я нічого не відповів, встав і пішов, грюкнувши дверима. Якась дурна порада могла зруйнувати наш шлюб. Я люблю Руслану і довіряю їй, саме тому вирішив записати квартиру навіть не на себе, а на кохану дружину.
