ЖИТТЯ

Моя мрія – Катруся

Почалось все з поїздки у трамваї три місяці тому. Тоді я поспішав додому, ледь встиг на останній трамвай, дома мене вже чекали, мама телефонувала ображена на те, що я вже й так запізнився на сімейне святкування. Я мав їхати на таксі, але щось мене спонукало їхати громадським транспортом. Очима я почав шукати кондуктора, щоб оплатити проїзд, а натомість мій погляд зупинився на дівчині. Хоча тоді мені здавалось, що вона, як мінімум, богиня краси.

Вона була висока, струнка, з широкою посмішкою та чарівними очима. Через мить вона спіймала мій погляд і посміхнулась. Після цього я вже був готовий йти з нею хоч на край світу, тому, коли вона вийшла на своїй зупинці, я швидко рушив за нею.

– Дівчино, прошу, зачекайте! – крикнув я.

Реклама

– Так?

– Ви мені пробачте, я дуже поспішаю, але ви запали у мою душу. Ми могли б якось зустрітися? Випити кави? Вас як звуть?

– Катя, а вам для чого зі мною зустрічатися?

– Ну… щоб краще пізнати один одного.

– Добре, — промовила вона і продиктувала номер.

– НЕ обманули з номером?

– А ви зателефонуйте.

nsk.aif.ru

Після цього я повернувся додому і вже більше ні про що, окрім неї, не міг думати. Мама намагалась мене привести до тями, дружина просила їй з чимось допомогти, а я міг лише згадувати її очі, а телефонувати не наважився. А навіщо я їй з дружиною, дитиною та однокімнатною квартирою? Про що я їй розповідатиму? Як мій син почав ходити? Чи як ненавиджу свою роботу? Так мені сумно стало від свого життя, що я в один момент зібрав речі поїхав в іншу квартиру жити. Хоча, це було рішення дружини. Поки я розповідав пройшло декілька хвилин, весь цей час мій колега мовчав й курив, а коли потушив цигарку, то таки наважився щось запитати?

– Ну, а тепер що?

– Нічого.

– Тобто ти їй досі не дзвонив?

– Ні, потім таки наважився…

– І?

– І слухавку взяв незнайомий чоловік, а коли я попросив Катрусю, то він мене послав.

– А дружина тебе чого тоді поперла?

– Та я її випадково тричі Катрусею назвав…

Реклама

Також цiкаво:

Close