Коли батьки моєї подруги Аліни одружилися, то спочатку жили з тещею у старій хатинці. Згодом цей дім знесли, а її батькам дали трикімнатну квартиру. Бабуся Аліни проживати у квартирі не схотіла. Поїхала доглядати батька до села. Там і залишилася.
Згодом народилася Аліна. Якраз у квартирі встигли зробити ремонт та облаштувати її під себе.
Квартира та була приватизована на трьох осіб: на мою подругу та її батьків. Аліна виросла, закінчила коледж та вийшла заміж.
Разом з чоловіком вони купили квартиру в іпотеку. Через рік у них народився син, а потім і донька. Коли Аліна була в декреті за другою дитиною, їхній родині катастрофічно бракувало грошей. Дійшло навіть до того, що не було чим оплатити іпотеку.
Тоді Аліна вирішила піти на відчайдушний крок. Вона хотіла продати свою частку в квартирі батьків. Вважала, що це був єдиний вихід з ситуації. Був ще один варіант – продати свою двокімнатну квартиру і купити однокімнатну. Але якби вони там розміщувалися учотирьох? Тому її чоловіку, Василю, не дуже сподобалася ця ідея.
Аліна пішла до батьків на серйозну розмову. Вона запропонувала продати їхню квартиру, а гроші розділити. За свої гроші вони могли б купити квартиру меншу. Навіщо їм така велика площа?
Але її батьки відмовилися. Вони почали сваритися з донькою. Тоді Аліна запропонувала їм викупити у неї частку квартири. Батьки подруги ще більше розгнівалися. Мовляв, не потрібно вирішувати свої проблеми за їхній рахунок: «Нехай краще Василь працює і заробляє гроші. А то він ледар у тебе». Аліна образилася: Василь і так тяжко працює на двох роботах. Та грошей все одно не вистачало.
Подруга дуже посварилася зі своїми батьками тоді. Ми сиділи з нею на кухні, пили каву, а вона скаржилася, що батьки – егоїсти і не хочуть іти на компроміс.
Декілька місяців Аліна та її батьки навіть не розмовляли один з одним. А потім подруга звернулася до професійного ріелтора. Та навіть він не зміг домовитися з її батьками. Їх не влаштовувала жодна з пропозицій.
Аліна з Василем знову спробували поговорити з батьками, та ніякі вмовляння не дали результату. Моя подруга все ж таки продала свою частку у квартирі батьків. Після цього вони їй сказали: «Забудь нас. Більше дочки у нас немає!»
Я подругу розумію: у них катастрофічно не вистачає грошей. Але, можливо, треба було подумати над іншими варіантами? Мені й батьків Аліни дуже шкода. Бо вважаю, що їхня донька вчинила з ними жорстоко.
А як ви вважаєте?
