ЖИТТЯ

Моя сестра замість «ідеального» чоловіка обрала правильного

Моя сестра Вероніка була звичайною дівчиною. Вона не гналася за розкішшю та гарним життям. Всі її подруги робили все можливе, щоб успішно заміж вийти. Вероніка ж просто жила й насолоджувалася життям. Була симпатичною, але не першою красунею. Тому її подруги  почали заздрити, коли на сестру звернув увагу найкращий хлопець нашого району.

Більшість дівчат вважали його «ідеальним чоловіком». Дмитро був вродливим, елегантним, розумним. Мав гарну освіту, влаштувався на солідну роботу і добре заробляв. Він міг покоротити будь-яку дівчину своїми вишуканими манерами. Завжди галантний, приходив на побачення з квітами, говорив солодкі слова.

Звичайно, Вероніка закохалася у нього з першого побачення. Але трапився випадок, який назавжди змінив життя моєї сестри.

Реклама

У той жаркий літній день вони гуляли у парку. Їли морозиво, спілкувалися. Вероніка голосно сміялась від жартів хлопця. Потім сіли відпочити на лавку біля фонтану. Дмитро запалив цигарку.

Раптом до них підбіг хлопець років вісімнадцяти. Його всі знали у нашому районі: ніхто Федора не чіпав, адже був він з психічними відхиленнями. Хлопець голосно сказав:

– Не гоже палити, ще й біля такої красуні! Взагалі цигарки шкідливі для здоров’я.

Дмитра цей хлопець розізлив. У нього наче біс вселився. Він скочив з лавки, почав кричати та штовхати хлопця:

– Пішов геть звідси! Бо зараз як вріжу, то й покотишся!

Вероніка вирішила заступитися, бо Федора не треба чіпати. Він же нічого поганого й не сказав. Навіщо так реагувати відразу? Цією дією вона розізлила Дмитра ще більше. Він плюнув у їхню сторону і пішов.

Сестра стояла і гірко плакала. Вона добре вивчила Дмитра, тому вже знала, що їхнім стосункам – кінець.

– Заспокойся! Ти ще найдеш хлопця. Кращого, ніж оцей! – намагався витерти сльози на обличчі Вероніки Федір.

– Вас образив мій брат? – раптом почула вона незнайомий голос.

instrumentvistre.ru

Вероніка повернулася і побачила позаду себе вродливого молодого чоловіка.

– Ні, звичайно. Ваш брат нічого поганого не зробив мені. – відповіла вона.

– Я – Сергій. Просто побачив, що ви у сльозах і вирішив, що Федір сказав щось дурне.

– Ні, нічого. Вибачте. – і Вероніка поспішила стежинкою додому.

Біля будинку на неї вже чекав Дмитро. Він різко схопив сестру за руку і потяг до під’їзду. Потім дав ляпаса:

– Хто ти така? Що ти собі дозволяєш? Я давав тобі право так відноситися до мене?

Але раптово Дмитра хтось відтяг і відправив штурханом з під’їзду. Вероніка розплющила очі і побачила перед собою Сергія. Він йшов за нею, подивитися, чи все гаразд. Виявилося, що переслідував її недаремно.

Моя сестра Вероніка міцно обійняла Сергія. З тих пір вони майже не розлучалися. А ще через рік  одружилися.

Ось так випадок допоміг моїй сестрі зрозуміти, що їй не потрібен «ідеальний» чоловік. Щасливою жінкою можна себе відчувати з тим, хто робить правильні вчинки.

Реклама

Також цiкаво:

Close