Коли я ще тільки навчався в університеті на першому курсі, то почав зустрічатися з Вікторією. Вона одразу не сподобалась моїй мамі. Я помітив, що це було взаємно, а найгірше те, що вони не приховували незад0волення одна одною. Мамі не подобалось, що Вікторія була старша за мене на три роки й мала маленького сина. Вікторія ж була такого характеру, що не лізла за словом у кишеню (недаремно, адже вона навчалася на журналістку й вже встигла попрацювати, як то говориться, «в полі»), тому коли вони зустрічалися неодмінно мав відбутися ckaндал.
Мама довго відмовляла мене від того, щоб я зробив їй пропозицію. Деякий час це діяло, але коли я дізнався, що Вікторія вагітна від мене, то все було вирішено. В то й же день я запропонував їй стати моєю дружиною. З перших днів подружнього життя ми з нею поселилися на найманій квартирі. Я розумів, що так буде краще, ніж жити у моїх батьків (батьки Вікторії мешкали у селі). Й наче все було добре, поки вони (мама та Вікторія) не зустрічалися. Щойно бачили одна одну на якомусь сімейному зібрані, як вечір одразу був зіпсований не тільки для них, але й для інших, адже вони дивилися одна на одну мов злі собаки.
Тиждень тому у моєї мами був ювілей. Значна дата – п’ятдесят років. В якості подарунка я вирішив придбати їй та татові білети на відпочинок до Туреччини на п’ятнадцять днів. Тур з усіма умовами. З путівкою допоміг знайомий, який працює в туристичному агентстві. Так пощастило, що я заплатив втричі дешевше звичайної ціни, але на листівці була написана ціна без знижки. Саме це й побачила Вікторія. Ще дома вона влаштувала сцену: чому для своєї мами я дарую такий подарунок, а її батькам ми подарували лише набір кухонного начиння, який коштує в разів двадцять дешевше.
Я намагався їй пояснити, що ця ціна без знижки, але вона відмовлялася вірити. Вже з зіпсованим настроєм ми прийшли на святкування. Спочатку все йшло більш-менш нормально, але коли справа дійшла подарунків, то моя жінки не витримала й сказала за столом, що для її батьків ми не робимо таких дорогих подарунків. Це, звісно ж, почули всі гості, й в тому числі мама. Вона теж не витримала, й тут почалося. День народження був зіпсований. Мама прямо сказала, що батьки Вікторії майже не допомагають нам. Ось вона з татом залишать нам колись трикімнатну квартиру в місті, а що залишать вони? Хату в якомусь селі, та яку ще й доведеться ділити з сестрою Вікторії. Скандал, яких раніше я ще не бачив, ледь вдалося втихомирити. Але пізніше мама мені сказала, щоб більше я не з’являвся з Вікторією в неї вдома, адже їй було соромно перед знайомими за таку невістку. Вдома Вікторія мені сказала діаметрально протилежне, що вона сама туди більше ногою не ступить.
Вчора мама прислала нам поштою (хоч ми живемо за кілька кварталів від неї) путівки до Туреччини, які я їй подарував. Телефоном вона сказала, що їй не потрібні такі подарунки, через які «люба невістка» (вона спеціально навіть змінила інтонацію на слові «люба») не зможе вночі нормально спати. Я намагався її вмовити не відмовлятися від мого подарунку, але все було марно. Я намагався повернути путівки, адже Вікторія теж не захотіла їхати на відпочинок за туром, від якого відмовилась мама. Неперевершена жіноча логіка. Білети пропали. Як мій знайомий не намагався зробити повернення, але нічого не вийшло.
Ось тепер я не знаю, як помирити двох найважливіших для мене жінок. Невже за понад три роки нашого сімейного життя не можна знайти спільну мову. Адже в них набагато більше спільного, ніж вони думають. Вони обидві люблячі мами. Однаково сильно люблять Сашка, який для однієї син, а для іншої єдиний онук. Я намагався отримати допомогу від батька, але він сказав, що коли жінки сваряться, то краще туди не лізти, а то ще тобі дістанеться. З одного боку, він має рацію, але ж так далі жити не можна. Я боюся, що скоро через ці сварки хтось з них поставить мені ультиматум. Що робити далі, ніяк не збагну.
