У моїх знайомих Андрія та Тані був взуттєвий магазин, тільки з того часу як почали з’являтися великі супермаркети, їх магазин закрився, не витримавши боротьби з конкурентами. Хотіли втриматися, але не змогли. І будинок заклали. І будинку не залишилось. Ще трішки й могли стати безхатьками.
Вирішили подати оголошення в інтернет:
«Чоловік та дружина, шкідливих звичок не мають, шукають роботу з проживанням. Підійдуть пропозиції великих господарств. Жити не маємо де. Все можемо і швидко навчаємося.»
І на оголошення відгукнулися. Їм була запропонована хороша зарплата і проживання в будинку для гостей поруч з великим господарством.
Андрій мав виконувати обов’язки такі: зустрічати гостей, стригти газон, годувати тварин і прибирати за собаками, працювати на городі, де росла зелень і трохи овочів. Таня мала допомагати кухарю з приготуванням обіду, по пранню білизни й прибиранню бути головною. Усі обов’язки жінки-домогосподарки.
Вихідні у них були двічі на місяць — про це господарів потрібно було повідомити завчасно. Працювали важко, але платили відповідно. Чоловік з дружиною дуже хотіли заробити кошти на новий будинок.
Ім’я господині — Анна Сергіївна — вона була власною жінкою. У її володінні було багато барів, ресторанів, нічних клубів. А ще був маленький завод, де виготовляли цеглу. А в загалі загальну площу її володінь ніхто не знав. Вона не ображала ні Андрія, ні Таню. Вони натомість добре працювали. І все змінилося у той час, коли у дім прийшов ВІН.
Одного дня у будинок Анна Сергіївна привела чоловіка. І оголосила усім навколо: це Олег Петрович, він найближчим часом стане моїм чоловіком. Тепер усім тут буде керувати саме він. По усім питанням звертатися до нього.
І з того час у будинку усе пішло верх ногами. Олег Петрович був дуже молодий – різниця у віці була дуже велика. А Анна Сергіївна вже давно розлучилась з чоловіком і наречених міняла як рукавички.
Тільки усім було не легко:
Конюх Артем цілий день мав розчісувати коней. Олег Петрович навіть вимагав, щоб коням робили манікюр. Уявити таке було неможливо!.. Він не хотів сприймати інформацію, що у коней не має нігтиків. В результаті конюх пофарбував їм копита червоною фарбою. І в центр спеціально їздив за фарбою…
Таня взагалі присісти не могла: чого всілась? Іди витирай стакани чи підлогу підмети… А вона ж вже тричі це все зробила.
Андрій, чого сидиш? Усе зробив? Підмети газон…- оце розігнався!
І усім було весело. Усі терпляче виконували накази. Тільки що ж робити…
Потім він вирішив зменшити зарплату усім вдвічі. Придумувала різні виправдання. А що робити прислузі – на вулиці зима. Жити усім не має де. Усі терпіли.
Анна Сергіївна дома з’являлась рідко, займалась бізнесом, втомлювалась. Усі розуміли, до неї краще не підходити. Вона і так оголосила, що головний тут тепер – наречений. Тільки вирішив усе випадок. Приїхав одного разу Олег Петрович і з ним ще двоє. Покликав усіх і сказав:
Артем, Таня та Андрій – вас звільнено! Замість вас будуть Вадим та Світлана – їм гроші не потрібні. Вони готові працювати за дах над головою. А ви вже взагалі зажерлися – їсте, п’єте, живете і все нашим коштом. Ви передайте їм усі свої обов’язки – це вам зарахується як один день роботи. Усім все зрозуміло?…
Стало тихо. Усі думали, що все закінчено…Тільки усі почули плескіт долонь. Плескала господиня будинку:
О це ти даєш Олег Петрович. Я в захваті!…Тільки я все бачу не так. Усі працівники залишаються на своїх місцях і з попередніми зарплатами. Ці двоє нових будуть працювати у новій конюшні – ми розширюємося. А ти дорогий, повертайся, будь ласка, в ту квартиру, яку я тобі знімала до цього.
Усе всім зрозуміло?
З того часу ми нареченого і не бачили.
