Монолог однієї poзлyчeнoї жінки

— Ох і дypa ж я, – думала про себе Люба, коли минув рік після її poзлучення з Віктором. – Жила б собі зараз спокійно і ropя не знала. Ну і що, що він рідко компліменти говорив, і що, що забував, коли у моєї мами день народження? Могла б і сама йому нагадати. Зате зараз би жила і не знала, що таке кpeдити та ремонт.

Її Віктор був особливим, ніколи не перекладав на неї відповідальність, завжди все робив сам, рідко випивав, не курив та й взагалі, за що б не брався, то все у нього добре виходило, відповідально.

– Не розумію я, що мене тоді вкусило, що я почала до нього приставати, що постійно мені чогось не вистачало. І чого тільки? Уваги? Так він завжди турбувався про мене, можливо, без зайвих ніжностей, але ж кому вони потрібні у наш час. Любові? Але ж кожен виражає її по-своєму, він постійно щось для мене робив, старався, щоб я завжди у комфорті була, а я цього всього просто не цінувала, думала, що він мені чимось зобов’язаний.

І який лише чорт мене тоді познайомив з Сашком? І все так швидко відбувалось, що мій мозок навіть не встиг увімкнутися. А почалось все з компліментів та запрошення до ресторану, і що мене тоді змусило погодитися? А потім квіти, запрошення зайти до нього у гості, зізнання, компліменти, й ось уже ми у його ліжку. Звісно, він приємно мене вразив своїми вміннями у ліжку, але виявилось, що нічого більше він і не уміє.

Коли говорила з Віктором про те, що знайшла своє справжнє кохання і хочу з ним розлучитися, то навіть не думала, як складеться далі наше життя. У мені говорила пристрасть, а очі мої були затуманені наскільки, що просто не хотіли бачити правду.

А Сашка вистачило лише на кілька місяців, та його пристрасті, а потім він зрозумів, що нікуди я не втечу і зовсім старатися припинив. Я ж переїхала у його двокімнатну квартиру й почала тут робити ремонти, новий наречений відразу повідомив, що йому це непотрібно, а якщо мене щось не влаштовує, то сама й роби. Я пізнала погане життя без побутової техніки та нормальних меблів і на свою голову взяла це все у кредит, тому тепер щомісяця половина моєї зарплати просто зникає з картки.

Ну, звісно ж, Сашкові абсолютно все одно, в яких умовах жити. Він навіть машину купив і за нею не дивиться, то вона незабаром гнити зсередини почне. Вже погано заводиться. Я вже думаю про те, щоб з Віктором поговорити, щоб він на неї поглянув, допоміг нам. Звісно, я вчинила дуже погано, але він спокійно прийняв моє рішення і навіть сказав, що у разі чого завжди можу до нього звернутися. Ну хіба не золотий чоловік?

Не знаю, як там далі буде, але з Віктором я все одно пораджуся і про ремонт, який затіяла, розповім йому. Можливо, порадить мені, які інструменти купити чи розповість щось корисне. Думаю, він буде радий знову відчути себе потрібним мені, як-не-як я була довго його коханою, тому він ще, мабуть, страждає.

Але про те, що я говорила з Віктором, Сашкові краще не знати. Дуже його все ображає, коли я комусь ще більше уваги приділяю, ніж йому. У цьому він, як маленька дитина, що може образитися, коли ти надто довго говориш телефоном або не надто радісно його зустрічаєш з роботи.

Інколи він на мене сильно ображається, то я мушу вимолювати пробачення, а ще частенько він придумує для мене покарання. Звісно, про них я розповідати не стану. Але скажу, що у цих стосунках я точно знаю, що таке романтика і не одна дівчина мені може позаздрити.

Цілий день я для нього стараюсь, постійно щось вигадую, готую і все думаю, як цього разу його здивувати та поцілувати так, щоб він на мене не образився. А головне у цьому всьому не дзвонити йому з тупими проханнями, як купити щось, тому що його такі дурниці не турбують, та й взагалі це мені потрібно, тому і я маю це вирішувати.

Я вже не раз думала про те, щоб розійтися з Сашком, надто він ще дитина у всіх планах, але не знаю, куди мені подітися. Можливо, Віктор зможе мене пробачити, він же мене любив. Ми так довго були разом, потрібно спробувати…

– Алло, Вітю…

– Вибачте, це його дружина. Він телефон вдома збув, якщо у вас щось термінове, то я можу передати…

Так він ще й одружився за такий короткий термін! Зрадник!