ЖИТТЯ

У свої 70 років я збагнув, як мрію провести стapicть. Тепер я не збиpaюся сидіти склавши руки і чекати, доки прийде мій кiнeць

70-річний свій ювілей я святкував у ресторані. На моєму святі зібралося багато людей, які були молодші від мене на 5-10 років.

Можливо, саме мій день народження мав велике значення для зміни мого погляду на майбутнє, на те, як його слід прожити.  Люди, які розділили зі мною цей день, вітали мене, бажали довгих років та усього найкращого. Вони брали мене за руки і вели на танцмайданчик. Я співав пісень, танцював, неначе у молодості. Я давно не відчував такої енергії та приливу сил!

Після цього я зрозумів: старість треба прожити достойно, у своє задоволення. Тепер не звертаю уваги на те, що робиться у моїй квартирі. Чи там прибрано, чи помитий посуд, чи складені речі – мені все одно. Маю ж  я хоч на старості років відпочити!

Реклама

Я щодня виходжу на вулицю, у парк. Частенько граю біля під’їзду з молодшими від мене людьми у доміно чи шахи. Мені подобається таке життя! Попри ситуацію в країні, я ходжу на прем’єри фільмів, відвідую театр та різні виставки. Нещодавно у нашому місті був книжковий фестиваль. Я накупив собі безліч книг. Хоч на старості років матиму змогу прочитати книги, які хотів прочитати давно. Я дивлюся пізнавальні фільми, вчуся готувати нові страви, намагаюсь пізнати себе. У мене з’явилися нові захоплення: почав подорожувати, вчуся робити вироби з лози. На вихідних я їжджу на дачу. Там я чудово проводжу час за риболовлею, запрошую сусідів на шашлик, а ввечері катаюся на велосипеді до ставка.

На жаль, моя дружина Галя давно вже п0мерла. Ми з нею тільки те й робили, що невтомно працювали, заїжджені побутом. Шкода, що вона зараз зі мною не може відпочити і насолодитися яскравим життям.

Часто їжджу у гості до дітей. Онуки обожнюють мене. А я люблю присвячувати їм час, читати книги, навчати чогось нового.

А вони допомогли мені освоїти телефон. І тепер я  можу переглядати світлини знайомих, коментувати їх та спілкуватися у соціальних мережах. Я відчуваю себе стильним і сучасним дідусем, а не занедбаним старим дідом!

Минулого тижня я ходив на вечірку для людей, яким за 60. Виявилося, що там спілкуються люди, яких об’єднують спільні інтереси. Вони бажають не на самоті провести свою старість.

Тут я зустрів чудову й добру жінку Ганну Петрівну. Їй 61 рік.  Я запросив її до кафе. Коли ми поспілкувалися, виявилося що у нас багато спільного. Вона дуже цікава та інтелігентна жінка.

Так мій ювілей дав змогу мені  навчитися цінувати  кожний свій день. Я мрію про те, що знову зберу за одним столом рідних, знайомих та нових друзів.

Реклама

Також цiкаво:

Close