ЖИТТЯ

Ми декілька років збирали гроші на весілля та подорож на Гаваї, та тільки розписалася й поїхали до свекрухи в село – отакий медовий місяць

З майбутнім чоловіком я познайомилася, бувши самодостатньою жінкою. Я знімала квартиру, гарно заробляла, навіть автомобіль собі купила. Антон так само був забезпечений та працевлаштований. Ми почали жити разом та збирати гроші на весілля та медовий місяць. Та сталося все не так, як ми планували.

Коли зустрічаються двоє сформованих самодостатніх людей, то вони не довго думають над майбутнім. Так сталося у нас з чоловіком. Антону було майже 30, він мав машину, квартиру та гарну роботу з досить високою зарплатнею. Мені було 28, я також мала гарну роботу та автомобіль, хоч квартиру й винаймала. Уже через п’ять місяців після знайомства ми вирішили жити разом – економити та збирати гроші на весілля та медовий місяць.

Реклама

Я завжди мріяла, що в мене буде по-справжньому королівське весілля: з гарною дорогою сукнею, фотосесією, виїзною церемонією, вишуканим рестораном. Обов’язково там буде багато гостей, гарно прикрашені лімузини та гарний настрій у всіх. Тож довелося нам постаратися, щоб утілити все це в життя. А наступного дня після свята я мріяла відправитися у весільну подорож, і не куди-небудь, а на Гаваї.

Реклама

Ми декілька років збирали гроші на весілля та подорож на Гаваї, та тільки розписалася й поїхали до свекрухи в село – отакий медовий місяць. Чому ж так сталося? Давайте по порядку.

Ми декілька років відкладали, щоб утілити мою мрію в життя. Сергій, чесно кажучи, хоч і не був у захваті від моїх планів, проте підтримав мене й погодився на всі мої плани. Ми не часто заглядали до нашої «заначки», тож коли вирішили, що вже час готуватися до весілля, то я була вражена, скільки нам удалося зібрати.

Ми вирішили не влаштовувати самостійно все, а звернутися до професіоналів. Саме кошторис весілля став яблуком розбрату. Коли я побачила суму, то була шокована. Так, нам вистачало, і на подорож би залишилося. Але це була по-справжньому космічна сума.

І тут до мене теж прийшла жаба, знаєте, та, що давить на вас неймовірно. Я порахувала, що замість весілля і подорожі ми можемо поміняти нашу однокімнатну квартиру на трикімнатну й навіть зробити там ремонт. Я почала підшуковувати варіанти, і навіть знайшла декілька. Я обрала найбільш оптимальний, який сподобався б і мені, і чоловікові, і поїхала дивитися.

Це була просто квартира мрії – три роздільні кімнати, два балкони, два великі коридори, роздільний санвузол, велика кухня. І хто б міг від такого відмовитися? Наступного дня я запропонувала Антону не справляти велике весілля, відмінити подорож, а натомість поміняти квартиру й облаштувати її.

Антон, звичайно, погодився, але запропонував не відміняти подорож зовсім, а перенести її в село до його мами. Я була налаштована скептично, не вірила, що з цього щось вийде, та краще такий відпочинок, ніж ніякий.

Коли ми приїхали, то моя свекруха швиденько мені все показала, сказала, що тепер це мій дім та пішла на тиждень до подруги. І ви не повірите, але це був найкращий відпочинок у моєму житті! Свекруха наготувала нам цілий холодильник смаколиків та домовилася про оренду човна з сусідом (поруч було озеро, та ще й ліс). Домашня їжа, гарний повноцінний сон та цілі дні на природі з коханим чоловіком, який весь час поряд, – що ще можна бажати! Я ні разу в житті не пошкодувала, що ми не поїхали у весільну подорож на Гаваї.

Після повернення ми стали ще більше працювати. Часто й відпочивати їздили, та побувавши в багатьох країнах, ми почали все частіше повертатися в село до свекрухи, адже там у нас кожного разу був медовий місяць. І зараз, коли підростають уже наші діти, ми кожного літа буваємо в селі.

Колеги та друзі нас не розуміють, а мої подруги взагалі вважають мне божевільною, як, маючи час та гроші, їхати на відпочинок у село, та ще й до свекрухи! Та ми не слухаємо нікого, адже саме там ми знову стаємо молодятами.

Кожного літа свекруха нам готує будинок і на тиждень приїздить до нас у місто. Вона з дітьми ходить по ресторанах, кіно та магазинах, а ми в той час відпочиваємо в неї, знову з повним холодильником домашніх смаколиків та орендованим човном. Потім вона з дітьми приїздить до нас. У місто свекруха переїжджати не хоче, а ми в селі не можемо знайти роботу, то так і живемо. І ми щасливі.

Реклама

Також цiкаво:

Close