Ми довго йшли з дружиною до цієї мети й таки досягли її! Тепер у нас є своя квартира! Та ще й неабияка, а у хорошому районі, неподалік парк, а з вікна навіть видно річку! Ох, не квартира, а мрія. Ще й господарі виявилися справді добрими людьми, бо згодилися нам зробити приголомшливу знижку, хоча зараз я розумію, що це був зовсім не подарунок нам.
Почали жити ми на 5 поверсі, а поверхом нижче жили ті, кого ми почали ненавидіти.
На 4 поверсі жили літня пара, у яких, ймовірно, були великі проблеми зі слухом, бо інакше не поясниш те, що вони до 1-2 ночі дивилися новини (де ж вони їх ще знаходили у такий час?) так, що їх чули ми та частково на поверх вище нас!
До того ж, вони любили пхати носа у не свої справи. Ось, наприклад, гуляє моя дружина з дитиною, то вони її говорять, що, то вона не так дитину одягнула, то сама одягнулась, як на показ мод, то я у неї поганий, бо палю тощо. Звичайно, ні я, ні моя дружина цих порад не потребували.
Моя жінка намагалась їм толерантно натякнути, що її не потрібні їхні поради та ми разом говорили їм про те, що їхній телевізор вночі заважає нам і нашій донечці спати, щоб вони його робили хоч трохи тихіше. Але жодні наші розмови ніяк на них не впливали.
Неодноразово ми чи сусіди викликали поліціянтів скаржачись на шум, але єдине, що ті могли зробити це дати зауваження старичкам і зазвичай його дії вистачало не більше ніж на 2 дні.
Тому моя кмітлива дружина вирішила діяти схожими методами, як вони. Вона попросила зробити мене годівницю для птахів, але таку, щоб у неї не було жодних стінок – тільки нижня та верхня. Вона навіть обрала спеціальне місце, де її потрібно було повісити – ззовні балкону, рівно посередині.
Вона сказала, що впевнена, що це подіє на них, тому я й погодився і вже наступного дня у нас була своя годівниця.
Першим позитивним ефектом, що я помітив після появи птахів біля нашого балкону стало те, що крім новин, ми могли вечорами та ранками слухати спів пташок.
А другий ефект виявився дещо пізніше. Наші сусіди були досить честолюбними, тому через день у них на балконі щось сушилось, але тепер ставалось так, що їхні речі постійно були у пташиних фекаліях, адже балкон у них був не закритий нічим, а речі висіли на якомусь шнурку. Вони певний час не могли, напевно, зрозуміти у чому справа, бо тиждень було тихо.
Але наступного тижня у наші двері постукав дід з тієї квартири. Коли це сталось вперше, то ми не змогли ні до чого домовитися, тому декілька днів поспіль вони викликали поліцію, а ті розводили руками, бо нічого не могли зробити та й з цією сім’єю були добре знайомі, тому їх це навіть смішило.
Все-таки, ще через тиждень, ми змогли домовитися, що я купую їм слухові апарати та вони роблять звук на телевізорові у два рази меншим й припиняють давати поради моїй дружині, а ми прибираємо годівницю.
Всі сусіди, що жили від 3 по 7 поверх були щиро нам вдячні. Бо нарешті могли провести вечір у тиші, а моя дружина нарешті припинила боятися виходити гуляти, щоб не отримати зауважень.
От таку користь моя дружина знайшла у корисній справі – годуванні птахів. До речі, годівницю ми не викинули, а прикріпили її до найближчого дерева.