Моя донька перед заміжжям познайомилася із сім’єю свого майбутнього чоловіка. Після цього вона прийняла рішення скасуватu весілля

Моїй доньці Дарині вже 25 років. Півроку тому познайомилася вона з молодим чоловіком. Вони зустрічалися декілька місяців, а потім він запропонував їй вийти за нього заміж. Дарина та Давид заходилися готуватися до весілля. Зі своїми майбутніми свекрами донька знайома ще не була. А я Давида вже знала, хоч і не дуже.

І ось настав той день, коли Давид повіз її до своїх батьків.

Після того, як донька звідти повернулася, вона заявила:

– Весілля не буде. Не дозволю, щоб моє життя руйнували неадекватні родичі!

Наступного дня вона дійсно забрала заяву з РАГСу. І Давид не зміг її переконати, що робити цього не треба.

А сталося от що.

Давид повідомив Дарину, що везе її на знайомство зі своїми батьками. Донька приготувала вишневий пиріг, запекла качку з яблуками, взяла закрутки. Коли вони переступили поріг, майбутня свекруха запитала:

– Господи, яка ти худа! Тебе не годують вдома? Ще й відгодовувати нам доведеться!

– Та що Ви? Годують, звичайно. Я фігуру бережу.

– Зрозуміло… – скептично сказала Віра Адольфівна. – А що то у тебе за ганчірка замість одягу?

– Чому ганчірка? Я купила цю сукню у дорогому бутіку нашого міста.

– А… У бутіку? Збагатити словниковий запас, тобі б, дівчино, не завадило.

За столом мати Давида намагалася постійно задавати якісь провокаційні запитання. Віра Адольфівна (так її звали) прямо сказала, що готує Дарина жахливо: пиріг підгорів, несолодкий, качка сирувата. І посміялася з того, що уявляє, як моя донька у шлюбі буде сину її готувати. Навіть і мене зачепила, сказавши, що то я не навчила дочку.

А прикро ще було від того, що Давид навіть слова сказати не міг. Він просто обідав. Без слів. Мовчки.

Мати Давида раптово запитала, чи будемо ми оплачувати половину витрат не весілля. Адже бажає зробити своєму синочку розкішне весілля, а гостей планує покликати чимало. Моя донька не дуже розуміла того. Вона хотіла звичайне невеличке святкування у колі рідних і друзів. Навіщо викидати на вітер шалені гроші, якщо можна їх вкласти у квартиру, де будуть жити? Та Віра Адольфівна і слухати нічого подібного не бажала і запитала:

– Ви бідні чи просто скупі? Чи думаєш, що знайшла багатенького, то його батьки забезпечувати вас будуть?

Проводжаючи Дарину, майбутня свекруха сказала:

– Я, зрештою, рада, що ви одружуєтеся. Бо інші дівчата були якісь безвідповідальні та несерйозні. Вони весілля хотіли, а потім відмовляли Давиду. Думаю, з тобою таких проблем не буде! А жити будете у нас. Будинок у нас гарний, великий. Думаю, ти вже встигла роздивитися.

Повернулася додому Дарина у відчаї. Трохи поплакала. Не спала цілу ніч, а на ранок пішла до РАГСу.

Давид телефонував, кричав щось у слухавку, що вона вчиняє з ним так само, як його попередні дівчата. Та донька його слухати не хотіла. Ні, вона не злякалася відповідальності. Просто не хотіла жити з такими неадекватними родичами. І я її повністю підтримую у цьому.