Ми з дружиною Олесею рік тому купили дачу в передмісті. У нас є невеличкий садок та город. Ми любимо працювати в землі, щось саджати, щоб мати свої, домашні, овочі та фрукти. Звісно, це і корисно, і вигідно тому, що не потрібно купувати у магазині продукти невідомого виробника.
Також вирішили зробити у нашому садку місце для відпочинку. Ми дуже довго облаштовували таку зону. Я сам особисто змайстрував гарну бесідку з дерева. Зробив для себе, щоб можна було відпочивати навіть взимку. В інтернет-магазині замовили ми також мангал. Облаштували ще й спортивний майданчик, щоб грати у бадмінтон чи волейбол.
Привели все до ладу, коли зробили так, як хотіли. Нарешті запросили у гості своїх сусідів та друзів. Ми гарно відпочили тоді. Запікали рибу на грилі та овочі, співали і танцювали.
Наступній день вирішили присвятити праці. Я колов дрова для каміну та мангалу, а моя дружина сортирувала та заносила їх у дровник.
Та раптом нагрянули сусіди. Вони хотіли продовжити відпочинок, адже їм дуже сподобалося у нашому саду. Ми з Олесею так втомилися тоді, що нам не хотілося таких непроханих гостей. Однак вони були налаштовані рішуче. Навіть принесли своє мариноване м’ясо для шашлику. І знову почалися веселощі у них, але не у нас, бо нам так хотілося єдине – прийняти ванну та лягти відпочити. Та той день довелося присвятити прийому гостей.
На вихідних ситуація повторилася. Ми приїхали з міста у п’ятницю після виснажливих робочих днів. А через годину без запрошення знову прийшли наші сусіди. Їм хотілося посмажити на нашому мангалі ковбаски. Я попередив їх, що ми дуже втомилися і не бажаємо приймати гостей, на що вони відповіли: «Так ви можете спокійно з Олесею відпочивати, а ми і без вас справимося. Шуміти не будемо!»
Крім того, прийшли вони не самі, а зі своїми родичами. Хіба це нормально? Ми господарі цієї дачі, а наші друзі приходять сюди відпочивати з іншими людьми, які не були нам навіть знайомі!
Змушені ми були з Олесею це витерпіти. Не хотілося ображати наших друзів. Та я вирішив, що обов’язково поставлю на хвіртку новий замок, щоб сюди ніхто не зміг зайти без запрошення.
Сусіди приходили і наступного тижня, на вихідних, коли ми знову приїхали з міста. Та не змогли потрапити тепер на подвір’я. Вони телефонували до нас, та ми вимкнули свої гаджети.
Ввечері вирішили ми з Олесею провести час наодинці. Вийшли до нашого саду, розпалили мангал. І ось тут посипалися повідомлення у месенджерах. Сусіди ображалися, що ми відпочиваємо, що такі безсовісні, бо їх не пускаємо.
Дійсно, як це ми, господарі, насмілились відпочити на своїй дачі? А як ви ставитесь до таких непроханих так знахабнілих гостей?
