Ми з дружиною п0сварилися через те, що її мама ставиться по-іншому до онуків та до нашої родини, ніж моя

Моя мама та теща абсолютно різні за характером люди. Воно й не дивно, адже вони абсолютно різного середовища та різного виховання.

Моя теща народилася і виросла у селі. До міста вона переїхала, лише коли вони одружилися з чоловіком та отримали квартиру від держави. Але як то кажуть: «можна забрати людину із села, але село з людини не забереш». Вона наче квочка постійно слідкує за своєю донькою, а тепер ще й за онуками. Майже через день з’являється до нас у гості та ані на крок не відходить від дітей.

Інколи мені не подобається, що у власній квартирі я не можу нормально відпочити, адже теща постійно маячить на горизонті. Я було почав цю розмову зі своєю дружиною, але вона одразу образилась й сказала, що її мама хоча б чимось допомагає, а моя приходить лише на свята та абсолютно не піклується про онуків. Вона сказала що якби ми її не запрошували на дні народження, то вона б навіть не пам’ятала, коли вони.

Побачивши як моя дружина реагує, я вирішив, що краще не продовжувати цю розмову. Але мені було що відповісти. Дійсно, моя мама приходить лише на свята, але не тому, що вона менше любить своїх онуків, а тому що вона тактовна людина, вона розуміє, що ми живемо окремою родиною та не хоче нам заважати й набридати постійними візитами. Вона все життя працювала викладачем в університеті. Можливо, саме через свою освіту та інше ставлення до життя вона не бігає за нами хвостиком.

Я не знаю, що робити з цією ситуацією. Як краще вказати тещі на те, що їй не потрібно так часто до нас приходити. Я, звісно ж, її поважаю та ціную те, що вона намагається допомогти нашій родині, але ж ми не маленькі діти, щоб постійно нас контролювати.