«Я не збираюся змінювати свій спосіб життя. І взагалі, подякуй мені за те, що я тебе ще не вигнав та забезпечую!» – сказав мені чоловік. Та через декілька місяців він подав на рoзлyчeння

Ми з чоловіком прожили разом майже 25 років. За цей час у нас народилося двоє дітей. Чоловік зайнявся бізнесом, я його весь час підтримувала, допомагала, чим могла, адже мала економічну освіту. Згодом бізнес почав приносити гарний дохід. І після цього чоловік змінився.

Я вийшла заміж по любові. Чоловік дуже кохав мене, а я його. Ми були ще молодими, тож починали не тільки спільне життя разом, а й, у принципі, доросле життя, адже ми одружилися, тільки як отримала освіту та почали працювати. З чоловіком ми зустрічалися ще зі школи. Він на два роки старший, тож першим випустився та вступив в технікум, а я поїхала за ним у місто.

Після навчання чоловік влаштувався в охоронну фірму. Вони працювали вахтами, тож чоловіка часто не бувало вдома. Після народження сина та донечки я вийшла з декрету на роботу. Я була звичайним економістом, тож багато грошей не отримувала. Ми з чоловіком відкладали гроші, тож згодом назбирали аж на трикімнатну квартиру. Потім зробили там ремонт.

Через 15 років чоловік сказав, що хоче звільнитися та розпочати власний бізнес, та йому й просто обридло весь час не бувати вдома. Я підтримала чоловіка. Спочатку нам було дуже складно, іноді навіть їсти не було чого, ми тижнями перебивалися макаронами та вівсянкою, на воді та без нічого. Удень я працювала, часто брала побільше роботи, щоб отримати вищу зарплатню, адже поки чоловік будував бізнес, вся сім’я трималася на мені. Ночами я робила для чоловіка фінансові звіти, допомагала розробити стратегії, як заробити більше грошей.

Пройшло декілька років, і бізнес чоловіка став приносити дохід, а потім він почав заробляти великі гроші. Ми купили будинок у передмісті, зробили там ремонт, купили дві машини. Ми їздили відпочивати за кордон, наші діти пішли навчатися в найкращі виші країни. Чоловік сказав, що я можу більше не працювати, тож я займалася домашнім господарством.

Та минуло ще декілька років і поведінка чоловіка змінилася. Часто він зі своїм партнером відвідував бари та ресторани, бані та сауни. Вони їздили на робочі зустрічі, та й просто на відпочинок. При цьому чоловік перестав брати з собою мене. Я знала, що відпочивають вони не лише вдвох з партнером…

Декілька разів я бачила пряме підтвердження того, що чоловік мені зраджує. Згодом я більше не могла мовчати. Я сказала чоловікові, що він має частіше бувати вдома та забути про молодих дівчат. «Я не збираюся змінювати свій спосіб життя. І взагалі, подякуй мені за те, що я тебе ще не вигнав та забезпечую!» – сказав мені чоловік. Після цього почалися постійні приниження. Натяки на те, що я ні на що не здатна, і дарма проїдаю його гроші, адже й мене, й дітей повністю забезпечував чоловік…

Через декілька місяців після нашої відвертої розмови чоловік подав на розлучення. Він зустрів жінку, молодшу за нього майже на 20 років, і вирішив одружитися з нею. Її точно приваблювали його гроші, адже не скажу, щоб чоловік виглядав молодо.

Ми не продали нашу квартиру в місті, тож чоловік залишив її мені. Сам він з молодою дружиною жив у нашому будинку. Я намагалася влаштуватися на роботу, та після такої перерви мене ніхто не хотів брати, адже повно молодих спеціалістів. Я почала здавати нашу трикімнатну квартиру, а сама орендувала однокімнатну, освоювала роботу онлайн.

Я почала більше часу присвячувати собі. Пішла на фітнес, почала відвідувати салони краси, адже моя онлайн робота не мала чіткого графіка. Я почала відвідувати різні заходи, зустрічатися з подругами. І я зрозуміла, що ще зовсім не стара жінка, а досить приваблива, і ще можу знайти своє щастя.

Згодом я дізналася, що в мого колишнього чоловіка за ці два роки народився син, а потім… він почав хворіти, бізнес від цього страждав, більше не приносив таких доходів. Молода дружина подала на розлучення.

У той же час я почала нормально заробляти, зустріла чоловіка мого віку, вдівця, у якого також були вже дорослі діти. Ми часто спілкувалися, він почав говорити про те, щоб жити разом, познайомився з моїми дітьми, а я – з його. І тут з’явився мій чоловік. Він зателефонував та розповів мені про те, як з ним повелася дружина, та я й так усе знала від спільних друзів. Він попросив пробачення та сказав, що хоче, щоб я повернулася до нього…

Тепер я не знаю, що робити. Мені здається, що я маю почуття до колишнього чоловіка, і мені його дуже шкода. Та, з іншого боку, я ніколи не зможу забути, як він зі мною вчинив. Та й у мене вже є своє життя.

Хто був у подібній ситуації? Як краще вчинити?