ЖИТТЯ

Мирослава наслухалася обіцянок від коханого та чекала, що він прийде до неї свататися, але хлопець покинув вагітну дівчину

20-річна Мирослава виросла у маленькому селі, де всі знали один про одного, після закінчення школи вона залишилася жити й працювати вдома, бо там були батьки і її коханий хлопець Ігор. З ним вона від школи, зустрічатися почали, коли їй ледь виповнилося 14 років. Тоді всі односельчани пророкували їм весілля, а коли дівчина стала зовсім дорослою, то чи не щодня бабусі на лавочках запитували: “То що, коли вже запросиш нас на весілля, стільки зустрічаєтесь, а стосунки ж треба узаконити перед Богом!”.
Спочатку Мирослава тільки посміхалася їм і йшла далі на побачення до свого коханого, але коли дізналася, що вагітна, то сприйняла слова сусідів дуже близько до серця.

Дівчина була дуже щаслива, коли тест показав дві смужки, вона була впевнена, що Ігор відразу на ній одружиться, адже стільки років у стосунках не могли закінчитися в один день, він постійно казав, що любить її, але заміж ніколи не кликав.

Наступного дня дівчина запропонувала хлопцю зустрітися біля річки, на їхньому місці. Ігор чомусь був не в настрої, а вона така весела стояли навпроти нього і з усмішкою на вустах повідомила радісну новину. Парубок відразу змінився в обличчі, зблід і ледь вимовив: “Тоді одружимося, зустрінемося через два дні, я сам прийду до твоїх батьків”.

Реклама

На цих словах він розвернувся і просто пішов. Мирослава не передчувала нічого поганого, бо вірила коханому, але вже наступного дня, коли він так і не зателефонував, не написав жодного слова, дівчина почала нервувати. Батькам про сватання вона вирішила нічого не казати, бо передчувала погане, хоч і відганяла від себе ці думки.

Пройшло два дні, Мирослава весь цей час готувалася до сватання, вона прибрала дім, привела себе в порядок та наготувала з мамою багато страв. До самого вечора вона чекала, але даремно… Ігор не прийшов, а ще через день по селу пішла чутка, що хлопець посеред ночі зібрав сумки і поїхав на заробітки.

Тоді бідна дівчина все зрозуміла, вона ще тиждень гірко лила сльози, батьки дізналися про розлуку закоханих, але нічого не підозрювали про вагітність дочки.

Одного ранку Мирослава не витримала і вирішила, що весь день проведе на свіжому повітрі, буде думати, що робити далі. Вона пішла до річки, на їхнє з Ігорем місце. Там дівчина довго сиділа та дивилася на воду, вона порівнювала своє життя з течією, коли побачила маленьку дівчинку, яка купалася в річці. Дитина чомусь плакала та кликала тата, але його не було видно. Мирослава швидко побігла до дитини, взяла її на руки та почала заспокоювати. Маленька Софія притулилася до дівчини та повторювала: “Мамо, мамо, чому татко не прийшов?”.

І тут вона побачила чоловіка, який з переляканими очима біг до своєї дитини, він взяв дівчинку на руки, а та розповіла, що ледь не пішла під воду, коли вчилася плавати, а ця тітка її врятувала.
Коли Софія заспокоїлася, двоє молодих людей розговорилися, Мирослава розповіла свою історію, а Віталій розповів, що мама дівчинки померла рік тому, він залишився з нею сам, іноді дитина згадує свою матір і дуже плаче.

Вони ще декілька разів зустрічалися біля річки, а під час останньої зустрічі Віталій поцілував дівчину і запропонував вийти за нього заміж. Мирослава погодилася, бо він був їй приємним і Софію вона вже полюбила наче рідну.

З того часу пройшло шість років, Мирослава щаслива дружина та мама двох прекрасних дітей, вони з чоловіком дуже кохають один одного і планують народження ще однієї дитинки.

Реклама

Також цiкаво:

Close