ЖИТТЯЦІКАВО

На день народження дідуся я не змогла додзвонитися до нього і дуже перехвилювалася. Просто не знаходила собі місця.

На день народження дідуся я не змогла додзвонитися до нього і дуже перехвилювалася. Просто не знаходила собі місця.

Більше шести років я проживаю у Польщі. Якось поїхала туди на заробітки, познайомилася з Янеком і вийшла заміж. От і живу з того часу там. У нас діти та власний маленький бізнес.

В рідному селі у мене залишився лише дідусь та тітка – мамина рідна сестра. Моїх батьків давно не стало. Дідусь замінив мені їх обох. Завжди турбувався про мене та вкладав усю свою теплоту та любов у моє серце.

Реклама

Після переїзду до Польщі я приїздила я раз на рік, щоб побачити дідуся, а от телефонувала часто. Того дня дідусь не відповів. Ні вранці, ні серед дня. Звичайно ж я спочатку думала, що він просто залишив телефон в будинку, а сам порається на городі чи у саді. А пізніше почала хвилюватися.

Ввечері я зателефонувала до тітки і запитала, що із дідусевим телефоном, можливо він поламався. Тітка мені лиш сухо сказала:

– Цей старий виїв мені всі печінки! Він у будинку для пристарілих! Телефон їм дають на вихідіні. Бувай!

Я все не могла зрозуміти, що трапилося. Ще кілька днів тому ми розмовляли і все було добре. Голос у дідуся був жвавий і життєрадісний. Він розповідав про погоду, про новини у селі, про те як його урожай на грядках та деревах дозріває. Абсолютно нічого не віщувало біди.

Того ж дня ми із Янеком сіли до автівки, відстояли чергу на кордоні і приїхали до мене додому. Одразу ж, без зупинок в моєму селі – ми попрямували шукати дідуся.

Знайшли. Він просто мовчав, не хотів нічого розповідати, а по щоці покотилася скупа сльоза. Ми почали збирали всі необхідні документи та виготовили дідусю закордонний паспорт.

Разом із чоловіком вирішили, що дідусь житиме із нами. Все таки він мене виростив, вигодував, вивчив і я просто не могла залишити найріднішу мені людину на схилі літ. Та й бізнес наш – це домашня ферма, то ж дідусю буде у задоволення жити з нами.

Пізніше ми таки поїхали до дідусевого дому і зустрілися із тіткою. Вона почала розповідати всякі сумнівні історії про дідуся. Наче він то потоп у ванній влаштує, то їжу спалить на сковорідці. Я в це не вірила, просто не могла в це повірити.

Сусідка мені розповіла, що тітка познайомилася із чоловіком, у якого стосунки з дідусем не склалися. Саме він і був причиною того, що тітка віддала дідуся до того клятого будинку пристарілих. А самі почали хазяйнувати у дідусевому будинку.

Спочатку я думала із ними розібратися, та дідусь мовчки взяв мене за руку і очима попросив не втручатися. В його погляді читалося, що ця розмова ні до чого не приведе. Дідусь забрав цінні для себе речі і ми поїхали до нашого дому в Польщі.

 

Реклама

Також цiкаво:

Close