ЖИТТЯ

На п’ятому місяці вагітності я дізналася, що чоловік мені зpaджує. Я не стала подавати на рoзлучення, пробачила його, щоб у донечки був тато. Та через місяць сталося таке, що мене шoкувaлo!

Майбутнього чоловіка я зустріла під час навчання в університеті. Андрій був на декілька років старшим, працював у солідній фірмі, жив з батьками та збирав гроші на власне житло. Через декілька місяців після знайомства ми почила зустрічатися, а коли я закінчила університет, то почали жити разом на винайманій квартирі.

Сама я з маленького селища, тому після закінчення університету довго не могла знайти роботу, адже зв’язків у мене не було. Та потім мені вдалося влаштуватися в юридичну фірму, поки що секретарем, та начальник обіцяв пізніше взяти юристом. Через два роки після початку спільного життя я завагітніла, тож ми вирішили одружитися з Андрієм. Ми просто розписалися та посиділи в ресторані з батьками та декількома найближчими друзями. Через декілька днів ми просто знову вийшли на роботу – ніякої романтики та медового місяця.

Реклама

Та на п’ятому місяці вагітності я дізналася, що чоловік мені зpaджує. Я не стала подавати на рoзлучення, пробачила його, щоб у донечки був тато. До цього я ніколи не сумнівалася в Андрієві, вважала, що навіть думки про зраду – це не про мене, я була впевнена і в собі, і в чоловікові. Та все зруйнувалося, коли я одного разу прийшла до нього на роботу. У той день я взяла вихідний, бо мала відвідати лікаря, я якраз дізналася стать нашої майбутньої дитини й поспішила повідомити новину чоловікові…

Реклама

Як виявилося, коханка працювала разом з Андрієм. У його офісі всі знали про стосунки Андрія «на стороні», які тривали вже більше року. Андрій пообіцяв мені більше не спілкуватися з цією особою, і я вирішила, що повинна зберегти сім’ю.

На шостому місяці вагітності я вийшла в декрет і вирішила поїхати на тиждень до батьків. Звичайно, я нічого їм не розповіла про зраду чоловіка, та вони ні про що не питали, вважали, що я просто засумувала за ними, а Андрієві потрібно працювати. Та вже через два дні мені стало не дуже добре. Я вирішила їхати в місто й піти на обстеження. Я зателефонувала чоловікові та попросила вислати мені гроші на карту, щоб я могла доїхати на таксі, а не «тіліпатися» в автобусі (місто було неподалік від мого рідного селища). Та він лише грубо відповів, що поруч мої батьки, і я повинна попросити допомоги в них.

Тепер я тільки рада, що тоді поїхала сама, адже мама хотіла супроводжувати мене. Адже сталося таке, що мене шoкувaлo!

Звичайно, відразу я подалася до лікарні. Мій лікар запевнив, що з дитиною все гаразд, проте приписав дорогі ліки. Я ще раз зателефонувала чоловікові, щоб попросити гроші на ліки, та його відповідь була такою ж. Я помітила, що Андрій зі мною спілкується якось зовсім нахабно, тому негайно поїхала додому, а там мене чекала майже пуста квартира: Андрій зібрав усі свої речі, і навіть усю нову техніку, яку ми купували разом у винайману квартиру. Звичайно, наших спільних збережень я також не знайшла.

Виявилося, що чоловік переїхав до своєї коханки. Через декілька днів він перестав навіть слухавку брати. Я не знала, що робити, тому просто повернулася до батьків.

Чотири місяці тому я народила прекрасну дівчинку. З доглядом та матеріально мені допомагають батьки, я й досі живу в них. З Андрієм я не спілкуюся, на донечку грошей він не висилає. Та тепер я нарешті зрозуміла, що повинна, у першу чергу, поважати, любити та берегти себе. Я маю бути сильною для своєї донечки та показувати їй гарний приклад. Тепер я знаю точно, що не буду терпіти образи та неповажне ставлення до себе!

Хочу сказати всім жінкам: поважайте та любіть себе та ніколи не пробачайте зраду!

Реклама

Також цiкаво:

Close