ЖИТТЯЦІКАВО

На своє день народження, замість пропозиції від коханого чоловіка я отримала сльози.

Наближався мій день народження. Я планувала скромне святкування у колі друзів в маленькому ресторанчику. Замовила його, склала меню і продумувала все до деталей.

У свій святковий день я записалася до салону краси. Виглядала на мільйон. У мене була красива накрутка, ніжний макіяж і манікюр, легенька сукня та підбори. Та й дата у мене була гарна – двадцять п’ять років.

Я не так планувала день народження, як очікувала на пропозицію руки і серця від свого хлопця. Ми з ним зустрічалися два роки і всі наші плани і розмови сходилися до того, що весілля буде зовсім скоро.

Реклама

Такого подарунку від коханого я зовсім не очікувала. Він появився на порозі ресторану, як уже всі гості були за столом. Красивий він і не менш красивий величезний букет троянд.

Я підійшла до свого Дмитра, ми обійнялися і поцілувалися. Разом з букетом він простягнув мені подарунковий маленький пакет. Я чекала на каблучку, тому одразу ж почала відкривати подарунок. Там справді була ювелірна коробочка, але замість каблучки були сережки.

Моє серце трішки засмутилося, та я показала що зраділа. Та й сережки були красивими.

Святкували ми, гості говорили тости. Дмитро вийшов до вбиральні, а його телефон розривався. Потім почав телефонувати і мій телефон. На екрані був невідомий номер, тому я відповіла і почула:

– Він тобі уже сказав? – почулося жіночим голосом

– Що сказав і хто він? – уточнила я.

– Дмитро сказав, що він стане батьком? Сказав, що він йде від тебе?

Мені наче мову відняло. Я поклала слухавку. З моїх очей покотилися величезні сльози.

Мої друзі не знали що відбувається і почали мене запитувати. З мого вигляду було зрозуміло, що це далеко не сльози щастя і щось таки трапилося дуже погане. От тільки я не могла і двох слів до купи зліпити.

Повернувся Дмитро. Він подивився на мене і запитав:

– Ти уже все знаєш? Вона тобі зателефонувала?

Я кивнула головою і дивилася на коханого з надією, що це все не правда і він мене заспокоїть. Дмитро ж дивився на мене і видавив з себе сухе:

– Пробач!

Він взяв свого телефона і пішов.

Моє свято було зіпсовано. Я не хотіла нікого бачити. Пішла до барної стійки і розрахувалася, зібрала свої речі і вибігла з ресторану. Навіть подарунки і квіти не взяла.

Це все мені привезла моя подруга. Вона зрозуміла в чому справа. Так ми цілу ніч проговорили з нею, і я проплакала. Далеко не таким я уявляла своє день народження.

Як зібрати у собі сили і піти сьогодні на роботу я й не знаю, адже там буде Дмитро.

 

Реклама

Також цiкаво:

Close