ЖИТТЯ

На Великодні свята приїхав додому – уперше за 5 років. Наступного дня зустрів колишню дружину. Вона розповіла, що щаслива в новому шлюбі, бо її чоловік заможний. Я не став розповідати, що також маю квартиру та машину. Головне – вона нарешті дозволила мені побачитися з сином!

З Аліною ми були знайомі ще зі школи. Вона була справжньою красунею та навчалася в паралельному класі. Коли на останньому році навчання вона нарешті звернула на мене увагу, я спочатку не вірив, ми почали зустрічатися, разом поїхали навчатися до столиці, потім одружилися…

Звичайно, в столиці ми вступили в один університет. Оскільки наші батьки були небагатими, та й явно були проти того, щоб ми проживали разом, довелося нам усі п’ять років жити в гуртожитку, та ще й у різних корпусах.

Реклама

Проте одразу після закінчення навчання ми одружилися. Весілля було скромним, лише для близьких, та ми були щасливі, бо дуже кохали один одного. Ми залишилися в столиці, винаймали кімнату, працювали, та грошей весь час не вистачало.

Реклама

Я мав економічну освіту, проте дуже скоро зрозумів, що відповідну роботу з гарною зарплатою мені без «блату» не знайти. Довелося працювати касиром у супермаркеті. Аліна була юристом, вона завжди мріяла працювати за спеціальністю, тому влаштувалася помічником в одну контору, працювати їй там доводилося ледве не задарма.

Через три роки Аліна завагітніла. Народився наш синочок – Олег. Дружина залишилася без заробітку, тому я знайшов собі ще одну роботу. Грошей нам не вистачало катастрофічно. Батьки нам допомагали, проте багато грошей вони висилати не могли, тож нам усе одно не вистачало. Я почав позичати гроші в усіх друзів. Оскільки я не міг їх повернути, то згодом у борг мені ніхто не давав. Я почав нести в ломбард усі коштовні речі. Коли я відніс свою обручку, дружина сказала, що це знак, з неї досить!

Аліна разом з маленьким Олегом повернулася додому. Синові не було й двох років, Аліна швиденько подала на розлучення, та почала робити так, щоб син мене забув. Спілкуватися з ним вона мені не дозволяла: ні телефоном, ні коли я приїздив до батьків. Дідусь з бабусею також не могли бачити Олега. Так Аліна вирішила мені помститися.

Я вирішив їхати на заробітки за кордон. Спочатку сподівався повернути дружину, сина, а потім якось «застряг» на п’ять років. Повернувся нещодавно. Я накопичив багато грошей – купив квартиру, машину. На Великодні свята поїхав додому…

Звичайно, наступного дня зустрів колишню дружину. Вона розповіла, що щаслива в новому шлюбі, бо її чоловік заможний. Вона вже встигла народити донечку. Чоловік відкрив їй кабінет нотаріуса в рідному місті, тому вона ще й займалася улюбленою справою. Відпочивати вони їздили двічі на рік. Чоловік купив їй власну машину, тож вона нарешті мала все, що колись хотіла. Не в столиці, але все ж…

Я не став розповідати, що також маю квартиру та машину. Головне – вона нарешті дозволила мені побачитися з сином! Ми нарешті налагодили сяке-таке спілкування, сподіваюся, у майбутньому ми надолужимо згаяне.

Але ситуація змусила мене задуматися: невже для моєї колишньої гроші були такими важливими, важливішими на нашу родину та кохання? Тепер я боюся, що для всіх жінок так. Я так і не мав стосунків після розлучення, а тепер, боюся, залишуся сам до кінця життя…

Реклама

Також цiкаво:

Close