Найбільше я нacлyxaлася від свекрухи: “Навіть і не мрій! Квартира дістанеться мені. Мені абсолютно бaйдyжe, як і чим ти доглядала за дідом, що говорила, аби він пepeписав на тебе квартиру. А ще ти зникнeш із життя мого сина. Я нарешті дочекалася, що він знайшов собі гарну дівчину, гідну його любові!”

Я майже дев’ять років доглядала за дідом чоловіка. З дітьми жили в орендованій квартирі, а тим часом сестра чоловіка, Аня, жила у квартирі діда. Свекруха за своїм батьком теж не гляділа, вони nocвapилися. Я так і не закінчила університет. Своє подальше життя присвятила дітям та дідусеві.

Мій чоловік стабільно йшов у загули, тому що його діставала ситуація в родині, квартирі. Він ніколи не користувався популярністю, ще коли в нього не було ні мене, ні дітей, жінки не звертали на нього увагу, а зараз тим паче. Тому завжди повертався. Я мусила пробачати, тільки заради дітей.

Придбати власну квартиру ніяк не вдавалося, оскільки всі гроші йшли на оренду та на догляд за дідусем. Ніхто не допомагав нам з останнім. Аня тільки те й вміла, що просити в дідуся грошей, жаліючись, що в неї скрутне матеріальне становище. Але не дивлячись на це, Аня з легкістю їздила зі своєю сім’єю щорічно у відпустку. А ще час від часу змінювала автомобіль.

Десь чотири роки тому в мене з дідусем була серйозна розмова щодо спадку. Він мені сказав:

– За останні роки ти найрідніша мені від усіх моїх рідних дітей і внуків. Онук відразу віддасть квартиру матері або сестрі. Тому краще хай в цій квартирі живуть твої діти. Сприймай це, як вдячність за те, що ти мене доглядала. А то піду на той світ, а ти мене будеш проклинати, що все життя тобі зіпсував.

Ніхто, окрім мене, не знав про заповіт, щоб краще спали. Коли діда здоров’я значно погіршилося, свекруха з донькою тут, як тут, почали приходити, доглядати, турбуватися. І вперше за дев’ять років вони запропонували руку допомоги. Ми з дідусем чудово розуміли, що вони хочуть цим домогтися. І користувався їхньою “безкорисливою” допомогою, підморгуючи мені.

Нарешті маю вільний час. Я вже й забула, що таке йти на вулиці на самоті, без дітей. Ви й уявити не можете, яке це щастя! Це справжня свобода.

Дід недовго протягнув. Мені від щирого серця було його жаль. Розподіл майна практично відразу розпочався. Аня зі свекрухою час не гаяли, почали відразу на чоловіка насідати:

– Ти відмовишся від квартири діда, оскільки Анюта живе там уже багато років. Це буде її квартира. А тобі в спадок перейде моя, тільки пізніше. Напиши відмову.

Звісно, чоловік повірив словам матері, його не довелося довго вмовляти. Натомість я не вірила жодному слову свекрухи. Їй ніхто більше не потрібен, окрім дочки та її внуків. Я була шокована з поведінки чоловіка: його сім’я живе в орендованій квартирі, зводить ледь кінці з кінцями, а дружина дев’ять років кожного дня доглядала за дідусем, і тепер він з легкістю віддає квартиру?!

Я приємно вражена, що дідусь все продумав наперед. Пішла до нотаріуса, цим самим тепер маю право на спадщину. А того ж дня ввечері чоловік повернувся додому і почав швидко збирати речі.

– Ти куди? Нащо тобі речі?

– Ти і діти мене вже дістали. Я втомився від діда. Весь цей час був з тобою заради того, аби доглядала старого. А зараз в мене нема ані найменшого бажання платити за цю квартиру. Вже не перший рік, як в мене є інша жінка. Тому бувайте! Щасти вам, — пішов та демонстративно помахав рукою.

Мені стало від цього легше, побажала йому “щасливої” дороги. І швидко приступила до пошуків квартири й роботи. Пройшов тиждень, і до мене в гості завітала вся сім’я: і свекруха, і Аня, і чоловік. Усі кричали, гаркали, кидалися слиною. Найбільше я наслухалася від свекрухи: “Навіть і не мрій! Квартира дістанеться мені, тільки через мій труп ти будеш власником. Мені абсолютно байдуже, як і чим ти доглядала за дідом, що говорила, аби він переписав на тебе квартиру, скільки обману йому наговорила.

Це все мене не цікавить. Квартира тобі не дістанеться. А ще ти зникнеш із життя мого сина. Я нарешті дочекалася, що він знайшов собі гарну дівчину, гідну його любові, з хорошої сім’ї, а ти зі своїм нащадками пропадете. Усе зрозуміло? Чи заново пояснити?”

– Вам розказати, що я зрозуміла? Отож, слухайте: я з легкістю і з щирою душею можу собі дозволити послати вас під три чорти! Тому нехай стелиться доріжка! Вимітайтеся з моєї квартири.

Я вигнала цю неадекватну сім’ю зі свого житла. На нас із дітьми чекає щасливе життя. Тепер у мене є перспективна високооплачувана робота, квартира, спасибі дідові, нарешті нема чоловіка, без нього наступить мир, гармонія, злагода. Я більш аніж впевнена, що у нас все буде добре!