ЖИТТЯ

Напередодні Нового року жінка повернулася по свого синочка у пологове відділення

Я працюю акушepкою у міському пoлoговому будинку. Всякі історії тут трапляються. Але хочу вам розповісти про один випадок, який я сміливо можу назвати новорічним дивом.

За тиждень до Нового року я була на чергуванні. До нас привезли жінку, у якої були передчасні пологи. Її звали Олею.

Вона була збентеженою і постійно плакала, весь час бурмотіла, що залишить дитину, що син їй не потрібний. Під час пологів Оля капризувала, кричала, щоб ми негайно знеболювальне їй вкололи. Однак ми цього робити не стали. Найважливіше, передусім, здоров’я малюка. Жінка вимагала, щоб ми і УЗД-обстеження їй зробили. Але про яку діагностику можна було говорити, коли у неї перейми вже?

Реклама

Оля народила чудового хлопчика. Та тільки ми їй повідомили стать немовляти, як вона відвернулася і більше навіть не подивилася у його сторону. Жінка сказала, що буде писати відмову від дитини.

Ми вирішили, що у неї такий післяпологовий стан, виправдовуючи її неадекватну реакцію. Думали: прикладе дитину до грудей і відразу відчує щастя материнства. Та Оля рішуче заявила:

– Годувати я його не збираюся!

– Олю, чому? Подивися, який він крихітний… Йому твоя любов і піклування потрібні.

– У мене вдома два сини. Чоловік мріяв про доньку.

– Яка різниця: донька чи син? Це ж твоя рідна кровиночка…

– Вистачить з мене синів!

– Не будь дурною! Ти лише поглянь на нього… Яке чарівне, маленьке янголятко. Не кожному Бог посилає трьох синів. Ви маєте пишатися цим з чоловіком. Який чудовий новорічний подарунок – цей прекрасний хлопчик!

Та Оля вперто слухати нічого не хотіла. Вона у той же день написала відмову від дитини. «Нічого!» – думали ми, – «Трошки побуде в лікарні, відійде і все зрозуміє!»

Жінка вже через декілька годин втекла з пологового будинку. Розшукувати її ми, звісно, не стали. Намагалися декілька разів зателефонувати чоловіку. Не брав слухавки.

Довелося дитинку оформлювати у будинок маляти. Хлопчика мали забрати у заклад напередодні Нового року.

Та сталося справжнісіньке диво. У цей день з’явилася Оля. Вона була заплаканою і явно нервувала:

– Я хочу забрати свою дитину… Ще не пізно це зробити? Я переосмислила усе. Мені потрібен мій синочок.

Оля разом з чоловіком забрали дитину додому. Усі працівники нашого відділення дуже раділи, що ця історія закінчилася саме так.

Побільше б таких історій зі щасливим кінцем у нашому житті! І не лише у переддень Нового року…

Реклама

Також цiкаво:

Close