ЖИТТЯ

Коли тобі вже за пятдесят, то ти поіншому дивишся на світ, ти нарешті починаєш цінувати себе. – сказала моя тітка, я з нею згодна.

Нещодавно мені зателефонувала мама і приголомшила новиною. “Ти чула про Ніну з Мішею? Вона вирішила подати на розлучення, тридцять років прожили! А їй вже п’ятдесят шість років! От понаслухуються тих психологів і роблять казна що”  Я була здивована почутим. Дядько Михайло це мамин брат, а Ніна його дружина. Я часто з нею спілкуюсь, вона дуже розумна і приємна людина. Не вірю я, що просто так вона пішла на такий крок.

Я одразу до неї зателефонувала. Вона завжди була врівноваженою і вдумливою людиною. Проживши з чоловіком три десятиліття, виховавши двох дітей і навіть ставши бабусею і дідусем. Тітка Ніна сказала, що це не телефонна розмова.  Ми домовилися зустрітися в місцевому кафе.

-Ми з Мішою разом вже довгих тридцять років, – почала вона, і в її голосі звучала суміш втоми і розчарування. – Всі ці роки я працювала так само багато, як і він. Я невтомно бігала між роботою і домашніми обов’язками. Я сподівалася, що все стане легше, коли наші діти підростуть, але цього не сталося. А Міша ніколи й пальцем не поворухнув, щоб допомогти мені з домашніми справами. Він сам як велика дитина. А останнім часом він навіть не розмовляв зі мною, лише питання, що поїсти і чи є чисті шкарпетки.

Реклама

Я слухала тітку Ніну і в сьому з нею погоджувалася.

-Місяць тому я захворіла, він повернувся з роботи, – продовжує тітка, а її очі наповнюються сльозами. – Через погане самопочуття я не могла приготувати їжу. Проте Міша навіть не поцікавився моїм самопочуттям. Він попрямував до холодильника, але побачив, що він порожній. У відповідь він вибухнув гнівом, звинувативши мене в тому, що я навіть не могла відварити якогось макарону. Я сказала йому, що нехай сам відварить і нагодує мене, бо я не можу встати. І знаєш, що він відповів? Він запитав навіщо йому я, якщо йому доводиться самому готувати собі їжу. Це була його відповідь на моє прохання про підтримку, – підсумувала вона, і в її тоні прозвучало розчарування.

-Ми розлучимося, розділимо наше майно, і я нарешті буду жити для себе. Хоча й сини мене не зрозуміли, деякі родичі відкрито говорять, що я несповна розуму, Діти стали на бік батька, звинувачуючи мене у тому, що я не вирішила ці питання раніше. Вони стверджують, що їхній батько погано підготовлений до такої відповідальності, оскільки я балувала його протягом усього нашого шлюбу, але я дійсно вже не маю сили й терпіння .- Підвела вона підсумок

-Я тебе не засуджую, а завжди підтримаю. – відповіла я їй.

Я уважно вислухала розповідь тітки Ніни, визнаючи правду в її словах. Більшість жінок зрозуміє її розчарування. Тягар домашніх обов’язків часто залишається непоміченим чоловіками, які не розуміють, скільки часу і зусиль він вимагає. Це постійна боротьба. Поки чоловік повертається з роботи і валяється на дивані, дружина продовжує працювати у другу зміну, керуючи домашнім господарством.

На кінець тітка дала мені пораду : ” Подумай про власне щастя і благополуччя. Шукай рішення, яке принесе вам задоволення і відновить баланс у вашому житті. Відкрито поговори з чоловіком про свої потреби та очікування, підкреслюючи важливість розподілу обов’язків на роботі та вдома.»

Я її підтримую, навіть після того як вона вирішила розлучитися з моїм рідним дядьком. Вона має право жити так як хоче вона. Хоча моя мама тепер сердиться на мене, бо ж вона сподівалася, що я вговорю тітку не розлучатися. Та я не буду того робити. Це її життя і її рішення.

Реклама

Також цiкаво:

Close