Батьки виховували мене фінансово грамотним і незалежним. Вже після закінчення школи я мріяв, що сам придбаю своє житло. Тому коли був студентом, я не витрачався на дрібнички. Всю стипендію та кишенькові гроші я клав на депозит, щоб купити собі гарний будинок.
Я планував, що власне житло у мене буде вже через п’ять років. Згодом мені довелося переїхати у найману квартиру, і на депозит я міг вкладати вже не таку велику суму грошей.
Через п’ять років я перерахував свої заощадження. На ті кошти я б міг купити хіба що двокімнатну квартиру. Але я дуже мріяв про будинок, тому вирішив назбирати ще.
У той час у мене вже з’явилася дівчина. Звали її Карина. І знову квартирне питання відійшло на другий план. Карина знала про мою мрію. Вона була в курсі, що я збираю гроші на житло. У неї теж були свої заощадження. Але Карина не лізла у мої справи, тому і я не цікавився, що вона планує придбати. Вона розпоряджалася своїми грошима, а я – своїми.
Невдовзі я запропонував Карині одружитися. Але через ситуацію в країні й світі ми відклали весілля. Моя дівчина хотіла не скромну вечірку, а грандіозне весілля.
Випадково я дізнався, що мій знайомий продає будинок. Він розлучився зі своєю черговою пасією і хотів виїхати за кордон. Не хотів здавати житло квартирантам, тому виставив його на продаж.
Я поїхав оглянути будинок. Це житло мені неймовірно сподобалося. Друг продавав дім з меблями та технікою. Ціна була доступною, адже він хотів швидше виїхати. У мене не вистачало грошей. Декілька тисяч мені подарували батьки. Також я домовився з власником, що ті кошти, яких мені не вистачає, я відправлю йому через два місяці.
Мій знайомий погодився. Документи оформили швидко, бо у нього були свої зв’язки.
Коли я повідомив цю звістку Карині, вона дуже розгнівалася на мене. Дівчина назвала мене зрадником, звинуватила у тому, що вчинив я підло:
– Будинок треба було купувати після весілля, а не до цієї події. – заявила вона.
– Але я не міг тягнути час. Це треба було зробити швидко. В іншому випадку це житло придбав би хтось інший. – відповів я.
Але вона і слухати нічого не хотіла. Накинулася на мене, влаштувала справжній скандал. Потім трохи втихомирилася і запропонувала:
– Давай я дам гроші, яких не вистачає. А ти оформиш на мене половину будинку.
Я був ошелешений таким поворотом подій. Але був категорично проти цієї ідеї. Тому відмовив Карині у її проханні.
Вона перестала зі мною розмовляти після цього. Продовжувала жити у орендованій квартирі, за яку платив я. Але не розмовляла.
Коли я отримував ключі від заповітного будинку, думав, відзначимо цю подію з коханою. Але я помилився. Цей день став днем розриву наших стосунків. Карина заявила:
– Весілля не буде! Я не збираюся виходити за тебе заміж!
Вона пішла. Мої батьки не розуміли, чому ми відмінили весілля. Всі мене запитують про це, а я говорити не хочу. Краще б вона мені зрадила, не так би образливо було.
