Моя мама завагітніла одразу після школи. З батьком вони познайомилися на місцевій дискотеці в день її випускного. В той час він був молодшим лейтенантом у нашій військовій частині. Приїхав з іншого міста. Вони одразу сподобалися на один одному, тому й не дивно, що почали зустрічатися.
Батьки моєї мами були проти таких стосунків. Вони мріяли, щоб донька навчалася на юридичному факультеті столичного університету. Тому коли мама прийшла та повідомила їх про свою вагітність, вони не знали куди себе подіти. Про навчання не могло бути ніякої мови. Хоч мама і заспокоювала їх, мовляв, вона зможе навчатися і виховувати дитину, але моя бабуся знала, що це неможливо.
Мій батько, як тільки дізнався новину, одразу зник і навіть нічого не пояснив. Просто написав рапорт про перехід до іншої військової частини. Перший час дідусь намагався його знайти, але все було марно. Він не відповідав на телефонні дзвінки та листи.
Що ж, робити було нічого. Мама знала на сто відсотків, що вона буде народжувати. Слова аборт для неї не існувало. На першому ультразвуковому дослідженні вона дізналася, що в неї буде двійня. А точніше два хлопчики.
Звісно, їй було самій важко. Її батьки допомагали, чим могли. Однак мама нас виховала разом з братом. Вона так і не пішла навчатися на юридичне, тому ми втілили її мрію в життя. Одразу після закінчення університету разом заснували свою фірму.
Мамин день народження ми святкували у квартирі дідуся та бабусі. Як раптом у двері хтось постукав, мама пішла відчиняти, вважаючи, що хтось зі знайомих не забувся та прийшов її привітати. Коли вона відкрила двері, то просто завмерла, не могла навіть поворухнутися. Виявилося, що на порозі стояв наш батько. Вона одразу його впізнала. Його очі, за які вона в нього закохалася, майже не змінились.
Через 23 роки він вирішив побачити своїх дітей. Було почав щось пояснювати мамі, але вона просто зачинила двері прямо перед його носом. Після цього чоловік, який називав себе нашим батьком, намагався контактувати зі мною та братом. Але ми теж відмовилися від нього, як колись він відмовився від нас. Його вчинок недостойний чоловіка. А тим паче офіцера.
