– Терміново їдьте додому! Наш дід зовсім розум втратив! – говорила мама у телефонній слухавці, і її голос повільно надривався, мов вона зараз плаче. – Цілий тиждень лежить під своєю машиною і вилазити звідти не хоче, щось там ремонтує! Я вже не знаю, що робити! Або купіть нову запчастину, або щось, що їздить, інакше мені вже недовго до того, щоб на клад0вище переїхати!
Я розуміла, що це справжній крик про допомогу. Мій дідусь дуже непростий чоловік, якщо він ось собі вигадав, то він обов’язково це зробить, а якщо йому хтось заважатиме, то він просто морально подавить його так, що страшно. Скажемо так, тиждень зламана машина могла означати, щоб сходить з розуму не тільки мама, а пів села!
Ми всі надіялися, що його зламані Жигулі – остання іграшка, і коли він зрозуміє, що поремонтувати її не можна, то просто змириться з тим, що потрібно ходити пішки. Які ж ми наївні!
І ви думаєте його зупиняли наші слова про те, що у 79 вже ніхто не водить? Ніколи! Мало того, навіть лікарі боялися йому перечити та щороку справно видавали медичну довідку, що він може їздити!
Я за нього ніби й не боюсь, реакція у нього миттєва, ще військова, тому їздити він буде до останньої миті, а тим, кому страшно з таким водієм, той і не сідає. Правда, глухуватий він у нас, але ж їзді це ніяк не заважає!
Мій чоловік ще не встиг вступити у нашу родину, як уже став головним помічником дідуся та його «швидкою допомогою». Тільки машина зламається, він уже їде туди, спочатку доправити пасажирів (бабцю чи рибалок) додому, а потім машину ремонтувати або евакуювати. А найголовніше те, що у гаражі мого дідуся скільки інструментів та запчастин, що там з будь-чого можна зробити справжню цукерку!
Ми зрозуміли, що чекати вихідних сенсу немає. Якщо мама зателефонувала значить відбувається щось страшне. Після роботи у середу ми відправилися до них у гості.
Довго вони з чоловіком крутили «ластівку», і в кінці повідомили нам, що вона вже своє «відлітала», потрібно нову шукати. Звісно, таку, щоб дідусю по запчастинах підійшла, інакше навіщо йому всі ті скарби?
Наш водій вже швидко сів за газету і почав підкреслювати машини, які його зацікавили. Ми з чоловіком розуміли, що і ця машина довго не проживе, але не сперечалися. У п’ятницю забрали його до себе, купили нові газети, щоб він собі обрав машини, подзвонив до господарів, а вже зранку з зятем, моїм чоловіком, вони мали обрати якусь і дідусь би спокійно повернувся у село.
Зранку дідусь був дуже щасливий, я вирішила, що він так радіє скорій покупці. Він забрав чоловіка, і вони пішли, а через п’ятнадцять хвилин він мені зателефонував і дещо розповів.
– Дід уже купив машину! – промовив він.
– Це жарт? Ви так швидко найшли?
– Ні, він вчора купив. Гуляв двором, біля гаражів, там якісь чоловіки Жигулі ремонтували, от і втюхали йому! Точна копія того, що був до цього! Лише не червоний, а зелений? Він їм гаража свого у місті за машину віддав!
– Господи, скажи мені, що він хоча б їздить?
– Поки їздить, але ненадовго це. Діда явно обманули, а він і не зрозумів.
– Може, якось їм повернути?
– Не вийде, той чоловік відразу, як отримав гараж, на відпочинок збирався їхати з дружиною. Навряд ми їх знайдемо, а якщо й знайдемо, то хіба переконаємо діда?
– Ти правий, не хочу цим займатися.
«Автомеханіки», які здійснили вдалий продаж, ще не один місяць страждали, що при кожному вдалому випадку дідусь їздив до них з усіма зламами та вимагав, щоб вони допомогли.
Цю історію я вам розповіла не просто так, а щоб ви зрозуміли, що якщо ви чи інша людина, дійсно чогось хочете, то ви знайдете сотні способів це зробити та нічого не стане на вашому шляху!
