ЖИТТЯ

Наша добродушна Аня!

Аню завжди виділяли з-поміж інших, а все через те, що вона була найбільшою у класі. Дівчинка постійно комплексувала через те, що інші дівчатка були маленькими, але ставало все лише гірше. Дівчинка розвивалась швидше за всіх, тому незабаром вона стала і найвищою. Через це часто сутулилась і ніколи не обирала взуття навіть з найменшим каблучком. У класі вона була найскромнішою і не намагалась привертати до себе зайвої уваги.

Проте у дівчинки був дуже добрий характер. Аня завжди допомагала однокласникам, заступалась за них і була хорошою подругою, тому ніхто й не думав її ображати.

Попри те, що ніхто їй не дорікав за зайву вагу чи зріст, дівча було переконане, що точно вийде заміж, бо таку її полюбити ніхто не зможе, але всі свої висновки вона тримала у таємниці.

Реклама

Коли Ані стукнуло тридцять, вона вирішила, що хоч з жодним чоловіком у неї не склалось, то вона повинна хоча б спробувати завагітніти. Вона завжди мріяла про дітей, тому вирішила, що це чудовий час. Для початку вона взяла путівку у санаторій і вирішила, що там спробує знайти своє щастя.

У санаторії дівчина познайомилась зі звичайним чоловіком, з яким потім провела кілька пристрасних ночей, і після кожної з них, зранку, дівчина молилась про вагітність.

ЇЇ молитви були почуті й незабаром Аня народила дівчинку, от лише на саму жінку вона не була схожа, а швидше на того чоловіка…

Маленька дівчинка купалась у любові мами та бабусі й постійно вислуховувала хвальбу від Анниних колег та друзів, які раділи за неї, як за себе.

time.kz

Жили вони у трьох з Аніною мамою, скромно, звісно. Бо жінка працювала продавцем, але ніколи ні у кого нічого не просили. Жінка була щаслива – у неї є донька, поруч жива мама, і хіба її щось ще було потрібно?

Згодом наступили лихі дев’яності. Вся країна була сама не своя, а у її доньки ще й підлітковий вік…От ніхто і не помітив, коли вона зі всієї компанії друзів почала гуляти лише з однокласником, їхнім сусідом. У нього теж лише одна мама була.

Загалом, сталось так, що незабаром його мами не стало, згоріла від раку за лічені тижні. Пощастило, що поруч добрі сусіди, помогли все організувати. А хлопчика мали у дитячий будинок забирати, то він почав видиратися, скандалити, швиденько обнімати найкращу подругу, а вона за нього заступатися. Швидко його Аня у свої обійми забрала і сказала, що тепер він з нею житиме.

Хлопчик продовжував жити у своїй квартирі, але під пильним наглядом Ані, яка його оберігала, як рідна матінка.

А потім знову схожий випадок… І от в Ані вже троє дітей. Тепер ще й першокласниця Оленка…
Довго Аня з мамою старалися, у всьому допомагали сиріткам і рідній кровинці, щоб на ноги їх поставити, щоб не підвести.

Не залишалися осторонь й інші сусіди та знайомі, які й одягом ділилися і продукти для дітей приносили. А потім допомогли їм на навчання влаштуватися і роботу знайти. Тепер в Ані аж трійко дітей, які постійно до неї навідуються з сім’ями, щоб вона догляділа онуків, і не має там розподілення на чужих чи на своїх.

І таке у житті буває… Головне, щоб кожен потім щасливий був.

Реклама

Також цiкаво:

Close