Наше сімейне життя зpyйнyвaл0cь, коли дружина 3paдилa мені. Але навіть я не очікував того, що сталось далі

Будь-які стосунки потребують роботи над ними. І не важливо, чи це дружні стосунки, чи сімейні. Можна довго їх будувати, а потім зiпcyвaти їх через найменшу дурницю. Ось вам моя історія життя, яке врятували поради мого батька.

Ми з дружиною навчались в одному класі. Але тоді ми були лише однокласниками, навіть не друзями. Та через кілька років після закінчення школи ми випадково зустрілись в іншому місті. Ми зраділи, побачивши знайомі обличчя, і пішли в кафе поспілкуватись. Після того ми почали частіше зустрічатись і згодом зрозуміли, що це вже не просто дружні стосунки, а кохання. Ми не хотіли зволікати, тому одружились коли нам було по 22 роки.

Наше сімейне життя було чудовим. Але мої батьки сумнівались в щирості її почуттів, адже, на їхню думку, ми одружились зарано. Почали переконувати мене, що вона погана господиня і взагалі не пара мені. Щоб довести батькам зворотне, я почав жартома дорікати Ніну дрібничками: то в домі брудно, то речі не на своїх місцях, то одяг погано попрасований і т.д. Їй це не подобалось, і в нас виникали непорозуміння. Але згодом все це переросло в справжні скандали, й ми почали віддалятись один від одного. В Ніни зникало бажання робити щось добре для мене, а я почав затримуватись на роботі.

Одного разу я хотів спробувати все-таки налагодити наші стосунки. Звільнився раніше, купив їй букет квітів і хотів запросити в ресторан. Але коли я повернувся додому, то мене очікував сюрприз.

Я побачив валізи і спочатку не зрозумів, що відбувається. Але потім дружина пояснила, що йде від мене. Ніну дістало таке життя, сповнене претензіями та сварками. Вона сказала, що вже пів року зустрічається з іншим чоловіком, і що з ним вона щаслива.

Я був шокований. Хотів її якось зупинити. Намагався її обійняти, вибачався і просто тримав її, не відпускаючи. Але все було марно.

Що б я не робив, та через місяць ми розлучились. Ніна дозволила мені бачитись з сином і терпіла мене лише як його батька. Як чоловіка вона мене давно ігнорувала.

Я довго намагався нормально з нею спілкуватись. Але в якийсь момент я втомився і хотів помститись їй, одружившись з іншою. Батьки відмовляли мене, адже це було б помилкою. Вони радили не здаватись і продовжувати налагодити стосунки з Ніною.

Мене довго не відпускала думка про нові стосунки, але ні до кого я не відчував того, що було у нас з Ніною. Я просто вирішив жити заради свого сина. Мене надихнула одна розмова з батьком.

Коли я приїхав до своїх батьків, мама залишила нас вдвох. Батько порадив мені приглушити свої ревнощі стосовно нового чоловіка Ніни.

– В тебе є чудовий син! – казав мені батько. – Живи заради нього. Не припиняй робити спроби налагодити стосунки з Ніною. Можливо, ваше кохання вже вмерло. Але ви маєте навчитись хоча б нормально спілкуватись, щоб син бачив щасливих батьків, навіть якщо вони не разом.

Я довго думав над цими словами та ввечері наважився написати Ніні повідомлення “Я знаю, що колишнього життя вже не повернути. І розумію, що образив тебе. Але прошу, заради нашого сина, вибач мені. Давай спробуємо підтримувати дружні стосунки”.

Це неочікувано, але згодом ми таки почали нормально спілкуватись. При зустрічі старались бути привітними, знову розмовляли про все на світі. Згодом я зрозумів, що мої почуття до Ніни не зникли, що досі хочу бути з нею.

Через якийсь час від наших спільних друзів я дізнався, що в її новій родині почались розлади і сварки. Я зрозумів, що це може бути шансом налагодити наші стосунки. Коли я приїздив до неї по сина, купував їй квіти. А згодом вона почала запрошувати до себе на чай.

Вже через місяць Ніна розлучилась, і ми знову одружились. Але цього разу ми більше спілкувались і спокійно обговорювали проблеми. За ці 2 роки, що ми провели не разом, ми усвідомили свої помилки й більше їх не повторювали. Я дуже радий, що тоді давно послухався порад батька і не опускав руки.

Минуло вже 25 років. Ми досі разом і кохаємо один одного. Наш син вже дорослий і має свою родину та дітей. Знаючи наші помилки, він намагається їх не повторювати у своїй сім’ї.

В житті може статись багато чого і не можна завчасно запевняти, як ти поведешся в тій чи іншій ситуації. Бо навіть я не очікував, що можу пробачити зраду. Але кохання творить дива і заради нього варто пробачити. Це наше життя, і ми маємо прожити його так, щоб ми були щасливі.