Наталя Володимирівна розповіла мені, що раніше у неї був чоловік, від якого вона народила чотирьох дітей, а потім він покинув її

Я не так давно купила собі квартиру. Ще у перший день після переїзду мою увагу привернула жінка літнього віку. У той день і всі наступні вона гуляла біля під’їзду, опираючись на паличку. Вона часто зупинялась, переводила подих, дивилась на небо або десь в сторону. І у той же день я почула, як вона розмовляє сама з собою.

Я вперше вийшла за продуктами й зустрілась поглядами з тією бабусею. Я вирішила привітатися з нею й запитати, чи нічого їй не потрібно.

– Доброго дня, а я ваша нова сусідка! Я тут у магазин йду, можливо, вам щось потрібно?

– Ох, ні, люба, дякую! Але було б добре, якби ти кілька хвилин поговорила зі мною! – відповіла вона з посмішкою.

Спочатку ми говорили про ціни на продукти, потім перейшли на погоду й сусідів, тому говорили ми досить довго. Як вияснилось, літню жінку звали Наталя Володимирівна, й вона чимало цікавого розповіла мені про своє життя.

Жила вона сама, родичів та друзів не мала, сусіди мали багато своїх проблем, тому було видно, що її ця тема засмучує, і я змінила її, бо жалості ця мила жінка точно не потребувала.

Ми з нею попрощалися, і я запросила її на новосілля попити чай увечері. Вона з радістю погодилась, але сказала, що краще, щоб ми зустрілися у її квартирі, я не стала сперечатися.

Ввечері я прийшла до Наталі Володимирівни зі смаколиками. Вона готувала чай, і ми почали цікаву розмову.

Вона розповіла мені, що раніше у неї був чоловік, і вона народила від нього четверо дітей. Через кілька років чоловік її покинув, й вона самостійно виховувала дітей. З іншими чоловіками стосунки не склалися, бо вона більше не могла комусь так довіряти, як раніше, тому всю себе присвятила дітям.

Діти всі почали самостійне життя, тому живуть в інших містах й приїжджають рідко, кілька разів на рік. Зараз їй дуже самотньо.

Я часто заходжу до неї в гості, щоб розбавити її будні, й тепер мене не покидає думка, що я можу також залишитися одна в старості! І це стало моїм головним страхом!