Можливо, я вчинила трохи пiдлo, але не люблю бpexні. Хотів піти з сім’ї – хай би поговорив про це чесно. Правда завжди перемагає бpexню

Сьогодення диктує нові умови життя для всіх. Особливо страждає молодь. Люди зустрічаються, розбігаються й зовсім не бачать проблеми у вільних стосунках. Мало кому вдається вибрати одну єдину людину, з якою реально  пройти всі радощі й печалі, проблеми й перешкоди. Та й кохання не кожен може зберегти. Люди перестали думати про когось. Кожен думає лише про себе…

У шлюбі я пробула п’ятнадцять років, десять з яких здавалися ідеальними, а потім почалися реальні будні. Я стала підозрювати, що у нього є коханка. Існували чутки, що у нього й дочка є з іншою жінкою. Але доказів я не мала і, чесно кажучи, не дуже хотіла, щоб це виявилося правдою.

На щастя, я випадково підслухала розмову, у якій мій чоловік говорив з кимось про гроші, борг і плани на майбутнє. До того ж в тих планах ще й ішлося про покупку нового заміського будинку моїм коштом. Звичайно, я не могла цього дозволити, тому вирішила діяти. Я розуміла, що в його планах влаштування комфортного життя комусь, хоча новий будинок ми планували для себе.

Чоловік завів мову про позику в банку, але ні я, ні він сам того робити не хотіли. Запропонувала позичити кошти в друзів, оформивши договір про щомісячне повернення частинами. На роздуми був місяць. У цей момент я подала заяву на розлучення, але чоловік про це не знав. Повідомлення про засідання суду зі скриньки я знищувала, тому він навіть не здогадувався, наскільки я обізнана у всіх його маневрах. Через місяць нас розлучили.

Я повідомила чоловіку, що друзі готові зробити позику, але потрібно оформити договір у юриста. Договір був складений на чоловіка, він підписав його навіть не підозрюючи, що розраховуватися буде сам.

Проходив час, я знала, що він продовжує зраджувати мені й готується до витівки, яку задумав. Я вирішила поїхати до санаторію, залишивши його вдома самого. Та дорогою згадала, що забула паспорт. У дверях квартири мене заніміло. Він привів її до нашої спальні. Я швидко зібрала свої речі й забрала отримані гроші, і негадано поїхала звідти. Він був мені бридкий і гидотний. Я думала, що не зможу витримати того болю й розчарування. Я ж розуміла те все, але побачити на власні очі – це жорстоко.

Про те, що я покинула дім? «милий» зрозумів не одразу, а трохи згодом, коли я не повернулася вчасно із санаторію, а поїхала до мами. Дітей у нас не було, тому проблем із цим хоч не виникало. Він приїхав із подивом почав допитувати, чому я не повертаюся додому. Я впевнено вимовила, що не можу жити з людиною, яка приводить в мою спальню іншу жінку. Він був шокований, що я знаю правду. І як зазвичай буває, одразу почав виправдовуватися. Потім почалися питання про гроші й т.д., що й найбільше його цікавило. Я сказала, що не повернуся, і гроші не поверну. Тоді почалися погрози й крики.  Сказав, що розлучиться, й гроші я буду повертати. Та мене це лише розсмішило. Він пішов, грюкнувши дверима. А згодом я відправила фотоповідомлення на вайбер. То був документ – свідоцтво про розлучення.

Я вже не мала ніякого відношення до позики, а за гроші купила собі окрему квартиру. Думаю, це справедливо, адже частина нашої спільної з чоловіком квартири належала мені. Я не хотіла її ділити й жити там теж.

Можливо, я вчинила трохи підло, але не люблю брехні. Хотів піти з сім’ї – хай би поговорив про це чесно. Правда завжди перемагає брехню.